Автор: При нормальному функціонуванні системи травлення у ссавців жовч, що виділяється печінкою, вільно проходить по протоках. Холестаз у собак – небезпечний стан, викликане закупоркою жовчних проток. Не маючи можливості виходу в травний тракт, жовч починає просочуватися в кров.
Механізм виникнення синдрому холестазу може бути пов’язаний:
- з надмірним надходженням компонентів жовчі в кровотік;
- зменшенням вмісту або повною відсутністю її в кишечнику;
- впливом компонентів жовчі на печінкові клітини.
Жовч бере важливу участь в травному процесі. При перекривання проток вона вже не може потрапити в жовчний міхур і травний тракт, але починає просочуватися під тиском в кровоносні судини. Виникає ризик розвитку холемии, яка має небезпеку найважчими наслідками. Непрохідність жовчних проток може бути спровокована:
- запаленням підшлункової залози;
- наявністю каменів або піску в жовчному міхурі і його запаленням;
- ожирінням;
- хворобами печінки;
- механічної травмою очеревини;
- появою пухлини.
Виразність окремих симптомів та лікування залежать від основної патології, що спровокувала холестаз у собак. Але загальна симптоматика проявляється:
- пожовтінням очей, шкірних покривів і слизової оболонки ротової порожнини;
- підвищеним апетитом, викликаним недостатнім засвоєнням їжі;
- діарейними явищами;
- різкою втратою ваги;
- зниженням згортання крові;
- зміною кольору калових мас;
- яскраво-жовтим кольором сечі.
При подальшому розвитку хвороби у тварини повністю пропадає апетит, настає апатія. З настанням холемии собака впадає в коматозний стан, чревате летальним результатом.
За місцем локалізації розрізняють холестаз двох видів:
- при внутрипеченочном синдромі жовч застоюється в протоках і клітках в самому органі;
- при внепеченочной формі відбувається закупорка зовнішніх жовчних проток.
Внутрішньопечінковий холестаз, в свою чергу, класифікується в залежності від обсягу що надходить в кишечник жовчі:
- при парціальному вигляді відбувається зменшення кількості виділяється жовчі;
- при Диссоціативна – відсутня частина її компонентів;
- тотальному – жовч зовсім не надходить в кишечник.
За характером протікання хвороба може мати:
- гостру форму, коли симптоматика проявляється раптово і при цьому яскраво виражена;
- хронічну форму, при якій ознаки проявляються спочатку слабо, але поступово наростають.
Діагностика холестазу починається з огляду тварини лікарем і отримання інформації про анамнез. Більш повні відомості про наявної патології та її різновиди дають дослідження крові і сечі. Важливою характеристикою є підвищений показник білірубіну. В здоровому організмі ця речовина виводиться через жовч. Але при розвитку патологічного процесу в кров надходить велика кількість білірубіну, що і стає причиною яскраво-жовтого забарвлення.
При необхідності проводяться ультразвукове і рентгенографічне дослідження. Якщо знадобиться огляд печінки і жовчних проток, призначається лапаротомія.
За результатами діагностичного обстеження розробляється індивідуальна схема лікування тварини. Вона повинна враховувати:
- причину виникнення патології;
- стан пацієнта;
- супутні проблеми.
Додатково можуть знадобитися:
- інфузійна терапія – при зневодненні організму;
- якщо спостерігається інтоксикація, призначаються протиблювотні препарати;
- спазмолітики дозволяють зменшити больовий синдром;
- при низькій згортання крові необхідна процедура переливання;
- курс антибіотиків застосовується при ослабленому імунітеті.
Важливу роль в лікуванні відіграє дієтичне харчування, призначене лікарем. Протягом першої доби тварині доведеться поголодувати. Надалі, лікар складає дієту, в складі якої – легкі супи і бульйони, без жиру і важких для печінки продуктів.
Часто досить консервативного лікування, особливо на початковій стадії захворювання. Необхідність хірургічного втручання визначає лікар. Якщо звернення до фахівця було своєчасним, лікування буде успішним, а небезпека ускладнень – мінімальної. Після закінчення терапії лікар скоректує раціон вихованця, якого в подальшому слід строго дотримуватися.
Не всі власники домашніх вихованців знають, що це за захворювання. Синдром холестазу частіше зустрічається у тварин похилого віку. У них закупорка проток викликана зазвичай наявністю каменів або піску в жовчному міхурі, особливо якщо в раціоні надто висока частка свіжого м’яса і субпродуктів. Подібний раціон занадто негативно впливає на стан печінки і нирок. Деякі породи собак мають виражену схильність до захворювань печінки.
Профілактика захворювання полягає в організації правильного харчування. Воно повинно бути збалансованим і дробовим, включати вітаміни і мінеральні добавки. Собакам, які досягли середнього віку, рекомендується в раціон додати більше овочів і каш, м’ясо використовувати куряче, давати рибу. Консультація з ветеринаром допоможе скласти індивідуальний раціон для вихованця. Важливою частиною профілактичних заходів є регулярний огляд у ветеринара і чітке виконання всіх його рекомендацій.
