Якими хворобами людина може заразитися від кішки

Згідно з опитуваннями, кожен третій житель України в якості домашнього вихованця має кішку. При цьому лише деякі господарі знають, що їхні улюбленці можуть бути переносниками найнебезпечніших захворювань, що можуть передаватися людині.

Як і будь-які інші живі істоти, кішки схильні до різних захворювань. Основна їх частина не представляє небезпеки для власників тварин. Однак деякі хвороби здатні передаватися людині від кішки, приводячи навіть до серйозних наслідків. У ветеринарії такі інфекції називають зооантропонозов.

Серед зооантропонозних інфекцій є вірусні, бактеріальні, грибкові захворювання.

При цьому серед людей виділяються особливі групи ризику, представники яких мають більш високі ризики заразитися:

  • Діти молодшого віку, особливо немовлята. Вони не мають добре сформованої імунної системи, щоб боротися з чужорідними бактеріями і вірусами. Це стосується і тих з них, які знаходяться на грудному вигодовуванні, оскільки материнські антитіла захищають організм дитини лише до досягнення останніми віку півроку. Діти більш старшого віку, як правило, мають більш часті контакти з бездоглядними тваринами, які і є основними переносниками небезпечних захворювань.
  • Люди похилого віку. З віком імунітет людини починає функціонувати гірше. Наявність хронічних захворювань також послаблює загальну опірність організму.
  • Особи з імунодефіцитом. Наявність ВІЛ, стан під час і після проходження хіміотерапії залишають організм практично повністю беззахисним перед чужорідними мікроорганізмами, підвищують його сприйнятливість до різних захворювань і погіршують перебіг виникли недуг.
  • Особи, чия професійна діяльність пов’язана з частими контактами з тваринами. Ветеринарні працівники, співробітники притулків для тварин мають дуже високий ризик зараження зооантропонозная інфекціями в силу постійних контактів з кішками та іншими тваринами.
  • Вагітні. Під час вагітності захисні сили організму знижені, тому жінка більшою мірою схильна до різних захворювань в цей період. Крім цього, зооантропонозов небезпечні не стільки для неї самої, скільки для плода (наприклад, токсоплазмоз).

Ризик зараження вище в тому випадку, якщо тварина має доступ на вулицю. Але і кішки-домосіди не можуть вважатися повністю захищеними від можливості заразитися самі і передати інфекцію господареві. Збудників багатьох захворювань люди здатні принести в будинок на взутті та одязі.

Будь-яка кішка, навіть жодного разу не виходить за межі квартири, може бути переносником інфекційних захворювань, які передаються і людині. Таких недуг досить багато, однак найпростіше їх класифікувати в залежності від збудника:

  • Вірусні. Віруси є найменшу форму життя, паразитуючу в клітинах свого носія. Як правило, захворювання, ними викликаються, не є фатальними – відразу після потрапляння їх в організм останній починає активну вироблення антитіл, що і сприяє подальшому одужанню. Однак деякі хвороби є невиліковними, наприклад, сказ. Специфічного лікування вірусів не існує (терапія інтерферонами не має достатньо переконливих відомостей про ефективність). Однак профілактика у вигляді своєчасної вакцинації (як тварини, так і людини) дозволяє запобігти зараженню.
  • Бактеріальні. Бактеріальні зооантропонозов (наприклад, сальмонельоз) протікають досить важко, тому без належного лікування можуть привести до загибелі тварини і серйозних наслідків для здоров’я людини. В обох випадках терапія передбачає прийом антибіотиків.
  • Паразитарні. До захворювань, що викликаються паразитами, слід віднести в першу чергу гельмінтози, що розвиваються через заселення шлунково-кишкового тракту деякими видами черв’яків (круглими, стрічковими, плоскими). Як правило, глистяні інвазії добре піддаються лікуванню. Також до групи паразитичних зооантропонозов відносять ряд захворювань, які викликаються найпростішими – мікроскопічними одноклітинними організмами (типовий приклад – токсоплазма).
  • Викликає хвороботворними грибками. Найбільш поширеною зооантропонозних грибковою інфекцією з високою контагіозністю (ступенем передачі) є стригучий лишай.

До найбільш частих котячим хвороб, які представляють небезпеку зараження для людини, відносяться:

  • Сказ. Викликається однойменною вірусом. Вражає нервову систему, летальність – 100%. Передається через слину тварини (як правило, через укуси). У кішок проявляється слинотечею, водобоязнь, судомами. Захворювання невиліковно (якщо у людини немає щеплення від сказу) і закінчується смертю хворого.
  • токсоплазмоз. Викликається токсоплазмой – одноклітинним мікроорганізмом. Вражає нервову систему тварини. Шлях передачі – аліментарний (при контакті з калом). Протікає, як правило, приховано, безсимптомно. У гострій формі у кішки спостерігаються: млявість, апатія, відмова від їжі, підвищення температури, в рідкісних випадках – судоми і параліч. У більшості людей протікає в легкій формі. Хвороба небезпечна для вагітних, так як викликає аномалії розвитку плода. У осіб з імунодефіцитом може стати причиною смертельного результату.
  • Сальмонельоз. Збудник – бактерія сальмонела. Вражає ШКТ з розвитком важкого гастроентериту та гарячкових станів. У кішок проявляється блювотою, проносом, відмовою від їжі, млявістю. Шлях передачі – аліментарний. У людей протягом гостре. Симптоматика, як і у тварин. У дітей може викликати зневоднення, що представляє загрозу для життя.
  • Туберкульоз. Збудник – мікобактерії (палочкообразниє мікроорганізми). Вражає легені або кісткову тканину. Хвороба зустрічається у кішок рідко, має хронічний характер, проявляється: кашлем, кровохарканням, лихоманкою, слабкістю, виснаженням організму. Шлях передачі – повітряно-краплинний (переважно). Вірогідність зараження від кішки вкрай низька, проте не виключається повністю. Хвороба викликає розпад легеневої або кісткової тканини, що призводить до швидкої інвалідизації і смерті хворого без належного лікування.
  • Туляремія. Викликається специфічної бактерією Francisella tularensis. Вражає різні органи і системи в залежності від форми захворювання. Виявляється зміною поведінки кішки, блювотою, відмовою від їжі, апатією, різким збільшенням лімфатичних вузлів. Шляхи передачі – аліментарний і повітряно-крапельний. Основними переносниками виступають гризуни, шанс заразитися від кішки малий. У людей хвороба протікає так само, як і у тварин, небезпеку становить для пацієнтів зі слабким імунітетом.
  • Стригучий лишай. Провокують грибки-дерматофіти: трихофітон (Trichophyton), мікроспорум (Microsporum), епідермофітон (Epidermophyton). Уражаються епідерміс, шерсть і кігті. У кішки можна спостерігати витончення і випадання шерсті на окремих ділянках тіла, свербіж, неспокій. Шлях передачі людині контактний. Вірогідність зараження висока. Лікується дуже довго (до півроку). Виражається появою запалених плям на шкірі, що супроводжуються сильним сверблячкою.
  • Хвороба Ауєскі (помилкове сказ). Викликається представником роду герпесвірусів. Вражає нервову систему. У вихованця можна помітити шкірні прояви у вигляді запалення окремих ділянок і свербіння, явища загальної інтоксикації. Шлях передачі контактно-побутовий. Для людини хвороба не небезпечна. Виявляється у вигляді легкого погіршення загального самопочуття.
  • Пастереддёз. Збудник – бактерія пастерелл. Вражає підшкірну клітковину, рідше епідерміс. Симптоми у вихованця: загальна інтоксикація, випадання шерсті, лихоманка, артрит. Передається через укус. У людей проявляється незначно і вкрай рідко.
  • Короста. Збудник – мікроскопічний коростяний кліщ, який вражає шкірний покрив. Симптоми у кішок: занепокоєння, свербіж і расчеси шкіри, поява запалених мелкочешуйчатого ділянок на шкірі, випадання шерсті. Шлях передачі – контактний. Захворювання передається людині, але небезпеки не представляє і досить легко лікується.
  • Хламідіоз. Провокується бактерією хламидией. Уражаються різні системи і органи в залежності від локалізації бактерій. У вихованця можуть спостерігатися лихоманка, задишка, зміни поведінки, кон’юнктивіт, виділення з носа. Шлях передачі – контактно-побутовий. У людей бактерія здатна викликати невелику лихоманку, ураження слизової оболонки очей, лікується легко (до венеричних однойменним захворювання відношення не має).
  • Гельмінтози. Збудники – черви круглі, стрічкові або плоскі. Вражають кишечник і (в окремих випадках) інших органів. У вихованця можуть спостерігатися втрата ваги і явища загальної інтоксикації. Шлях передачі – аліментарний. Протікає, як правило, безсимптомно, при виявленні легко лікується. Найбільшої шкоди гельмінти можуть заподіяти людям з групи ризику: маленьким дітям, літнім, ослабленим хворобами.

Щоб не допустити можливості зараження зооантропонозная інфекціями, слід дотримуватися обережності при контакті з тваринами:

  • не чіпати бездоглядних кішок, пояснити дітям небезпеку контакту з ними;
  • при укусі вуличними кішками необхідно звернутися в травмпункт для прийняття рішення про проведення профілактичної вакцинації проти сказу;
  • після контакту з твариною (навіть своїм вихованцем) ретельно мити руки з милом, прибирання його туалету здійснювати в гумових рукавичках;
  • ветеринарним працівникам і співробітникам розплідників і притулків важливо дотримуватися первинні санітарно-гігієнічні заходи при роботі з тваринами.

Домашні кішки також можуть бути схильні до різних недуг. Варто пам’ятати про важливість профілактичних ветеринарних оглядів з метою виявлення хвороб з прихованим перебігом. Також необхідно проводити регулярну дегельмінтизацію та вакцинацію тварин.

Кішки можуть дарувати не тільки радість своїм господарям, а й мимоволі заразити їх небезпечними, часом невиліковні захворювання. Для запобігання такої можливості слід дотримуватися хоча б прості санітарно-гігієнічні правила після контакту з твариною, а краще своєчасно вакцинувати свого вихованця. Якщо ж кішка вже має ознаки, що свідчать про зараження інфекцією, то необхідно якомога швидше показати її ветеринара.

Ссылка на основную публикацию