Як взяти собаку з притулку

Приймаючи рішення взяти вихованця з притулку, майбутній господар повинен чітко розуміти з якими проблемами йому доведеться зіткнутися. Існує думка, що такі тварини надзвичайно вдячні людині і готові на все, щоб догодити новому власнику.

Чи так це насправді і чи варто розраховувати на легкий характер пса?

Які собаки живуть в притулках

Досвідчені кінологи відзначають, що в притулках можна зустріти абсолютно різних вихованців. Відвідавши таку організацію майбутній власник може зустріти там:

  • Безпородних цуценят від безпритульних собак. Як правило, їх приносять волонтери або просто підкидають господарі ощенившейся дворової суки;
  • Старіючі пси. Нерідко господарі виганяють на вулицю собак, які знаходяться в похилому віці. Тварина вже не здатне виконувати свої функції (Наприклад, охороняти двір);
  • Породисті собаки. Причин знаходження таких тварин в притулку може бути дуже багато. Господарям набридає доглядати за чотириногим вихованцем і вони просто виганяють його на вулицю, планується переїзд і взяти пса з собою немає можливості. Також у одного з членів сім’ї виявляється алергічна реакція на шерсть, а пристроювати тварина немає часу і бажання. Причин прояви такої жорстокості може бути величезна кількість. Але шансів знайти в притулку породистого собаку дуже багато;
  • Хворі або каліки пси. Протягом безпритульної життя більшість тварин стають жертвами шкуродерів, нещасних випадків або ж просто беруть участь в ДТП. Тому в кожному притулку величезна кількість покалічених і знівечених мешканців.

Це важливо: приймаючи рішення відвідати притулок майбутній господар в першу чергу шукає собі друга. Кінологи рекомендують робити вибір, керуючись не тільки почуттями, а й розумом.

Якщо ви плануєте взяти пса в міську квартиру і гуляти з ним в громадських місцях, то слід добре подумати. Чи готові ви стати власником тварини з травмою? Або водити на повідку безпородного собаку?

Якщо немає, то краще взяти породиста тварина, ніж пошкодувати знівеченого пса, а потім просто викинути його на вулицю, не витримавши глузувань і косих поглядів оточуючих.

Зверніть увагу на нашу статтю: Породиста собака або дворняга. Міфи і Реальність

Кого взяти дорослу собаку або цуценя?

На це питання теж немає однозначної відповіді. В кожному випадку є свої за і проти, які слід враховувати при виборі майбутнього вихованця.

Розглянемо позитивні сторони вибору в притулку цуценя:

  • Можливість виховати його у відповідності зі своїми звичками і потребами;
  • Вихованець визнаватиме вас в якості першого і єдиного господаря;
  • Відсутність шкідливих звичок, які у дорослої особини будуть проявлятися в досить сильній формі;
  • У більшості малюків відсутні каліцтва і травми.

До числа негативних факторів слід віднести:

  • Необхідність присвячувати малюкові величезну кількість часу, щоб виростити адекватне і розумна тварина;
  • Неможливість оцінити майбутні розміри цуценя, оскільки в 99% випадків немає даних про його віці та інформації про батьків. Наприклад, ви можете взяти цуценя для охорони двору, а в дорослому стані його розміри не перевищать зростання середнього спанієля. Або ж заберете вихованця для проживання в міській квартирі, розраховуючи на скромне зростання в майбутньому. А за фактом станете володарем суміші середньоазіатської вівчарки і дворняги, яка буде зростанням з доброго теляти. І розмістити такого пса в невеликій міській квартирі буде вельми непросто.
  • Роблячи вибір на користь цуценя, майбутній власник повинен розуміти, що на ньому лежить велика відповідальність. Адже відправити його на вулицю через кілька місяців сімейного життя – означає завдати тварині серйозну психологічну травму.

Розберемося з тим, в чому перевага вибору дорослого пса:

  • Самостійність. Такі вихованці не відчувають постійну потребу перебувати поруч з новим власником;
  • Можливість відразу оцінити розміри тварини і його фізичний стан;
  • Наявність інформації про звички і характер пса, яку вам легко нададуть волонтери або власники притулку.

Але не слід думати, що доросла тварина має лише позитивними якостями. Є й ряд негативних моментів:

  • Наявність психологічних травм;
  • Фізичні каліцтва;
  • Похилий вік;
  • Складний характер або згубні звички, які могли стати причиною відмови від неї попередніх власників.

Дорослий пес зі складною долею в 90% випадків вимагає більше уваги власника, ніж щеня. Господарю доведеться терпінням, наполегливістю і витримкою привчити таку тварину дотримуватися певних правил, навчитися довіряти людині і стримувати агресію.

Як вибрати собаку в притулку. На що звернути увагу

Кінологи рекомендують вибирати майбутнього вихованця всією сім’єю. Тобто за участю всіх людей, з якими пес буде жити в одному будинку. Це дозволить виключити ризик несумісності між собакою і кимось із членів сім’ї. Адже не кожна тварина зовні подобається всім без винятку.

Як тільки первинний вибір зроблений і з ним згодні всі, то слід приступати до другого етапу.

Попросіть співробітників притулку розповісти про характер і звички тварини. Можливо, воно володіє флегматичним характером, а девіз вашої родини: активність і завзяття. Таке тварина просто не підійде вам за темпераментом. Або ж навпаки. Гіперактивний вихованець навряд чи з успіхом впишеться в спокійну атмосферу будинку інтелігентної літній подружжя.

Наступним етапом стане оцінка психологічного стану пса. Щоб максимально чітко розібратися в цьому питанні слід звернути увагу на такі ознаки, як:

  • Збудливість. Якщо пес постійно знаходиться в русі, кидається на сітку, безперестанку гавкає і без перерви бігає, то в даному випадку мова йде про гіперактивності і збудливою нервовою системою. З цим можна боротися, але він ніколи не стане спокійно чекати свого власника будинку;
  • Контактність. Не варто чекати від приютських собаки відкритості і бажання спілкуватися. Більшість мешканців притулку замкнуті і сором’язливі. Але якщо тварина всіляко уникає контакту з вами, то варто задуматися. Такий пес може проявити агресію або навпаки, повністю замкнеться в собі навіть при найкращому відношенні;
  • Агресія. Якщо вихованець гарчить при спробі наблизиться до нього, то це можна скорегувати вихованням і ласкою. Якщо ж співробітники притулку згадують про невмотивовану агресію, то слід задуматися. Можливо, у собаки є серйозні психологічні проблеми, з якими досить складно буде впоратися;
  • Охайність. Є вихованці, які ретельно стежать за чистотою вольєра і випорожнюються тільки в строго визначеному місці. А є й такі, для яких купа або калюжа не є причиною для зміни місця відпочинку.

Спостереження за псом в умовах притулку дозволить отримати частину інформації. А спілкування з співробітниками дасть відсутні штрихи до портрету кожної тварини.

Можливо вас зацікавить наша стаття: Як вибрати собаку за характером. Поговоримо про психологію

Рішення прийнято. Як діяти далі

Щоб процес адаптації вихованця йшов спокійно необхідно пам’ятати кілька важливих правил:

  • Лідерство. З спілкуватися з собакою майбутній власник повинен спокійним і впевненим тоном. Необхідно відразу дати їй зрозуміти, що головний тут саме строго певна людина. Наявність ієрархії в сім’ї допомагає тварині швидше адаптуватися і краще дотримуватися правил поведінки;
  • Розмова. Слід пояснити дітям та іншим членам сім’ї, що не потрібно підбігати і тискати пса. Дорослому собаці потрібен певний час, щоб звикнути до незнайомій обстановці. Різкі рухи і звуки можуть її налякати;
  • Режим дня. Якщо вихованець буде жити в міській квартирі, то дуже важливого значення набуває розпорядок дня. Пес їсть і гуляє в строго певний час. Це дозволить максимально швидко привчити його до туалету і виробити корисні навички;
  • Гігієна і покарання. Карати собаку з притулку за те, що вона з перших днів життя в будинку не дотримується чистоту – безглуздо. Зате істотно зростає ризик, що такий пес просто замкнеться. Адже життя на вулиці або в вольєрі притулку не сприяє виробленню правильних звичок. Запасіться терпінням і наполегливістю.
  • Огляд у ветеринарного лікаря. Він дозволить виявити наявні проблеми зі здоров’ям, а також розібратися з тим, чому у деяких тварин виникають фізіологічні складності з дотриманням гігієни. Можливо, ваш новий вихованець відноситься саме до таких тварин. А це означає, що йому потрібно курс лікування.

Це важливо: Що робити якщо майбутній власник не відчуває в собі достатньо впевненості, щоб впорається з твариною з притулку? У цьому випадку хорошим рішенням стане звернення до зоопсихології. Фахівець допоможе визначити основні проблеми собаки і підкаже господареві як правильно працювати з таким тваринам.

До чого готуватися після

Кінологи стверджують, що існують два варіанти розвитку подій:

У першому випадку майбутній власник знаходить з собакою спільну мову, і вона стає вірним і надійним другом. Буде потрібно подолати деяку кількість проблем, але такий пес буде вдячним і невибагливим.

У другому випадку господар і собака можуть не знайти спільної мови. У власника не вистачить мудрості, наполегливості або витримки. А пес залишиться замкнутим, агресивним або не захоче перемогти свої негативні звички. В цьому випадку його чекаємо або нова психологічна травма і повернення до притулку, або існування безпритульної собаки.

Це важливо: тварину з притулку – це величезна відповідальність для власника. Тверезо оціните свої сили. Взяти пса і через кілька тижнів повернути його назад буде більш жорстоко, ніж просто не забирати до себе.

Але для тих власників, які хочуть дати новий будинок собаці з притулку, ідеальним рішенням стане консультація з ветеринарним лікарем і зоопсихологія (якщо пес має складний характер). Звернення до фахівців допоможе скорегувати поведінку і знайти надійного чотириногого друга!

Ссылка на основную публикацию