Як виглядають серпастим голуби?

В кінці 19 століття на Україні з’явилася нова, унікальна голубина порода – миколаївський високольотні голуб. Відмінність цих птахів полягає у володінні технікою бескружного польоту, коли голуби дуже швидко піднімаються високо вгору, не кружляючи при цьому. Піднявшись же в висоту, вони можуть довго парити з розправленими крилами, можуть пурхати, а можуть, посилено махаючи крильми, «розсікати» хмари. Залежно від того, як саме вони літають, ці голуби поділяються на серпастим і торцевих.

Так, серпастим голуби – птахи горизонтального польоту, вони літають, тримаючи корпус паралельно землі, плавно і повільно похитуючись з боку в бік. Серпастим їх називають тому, що під час польоту їх крила розташовані над головою і вигнуті таким чином, що візуально утворюють серп.

Торцеві ж злітають і приземляються, тримаючи корпус вертикально, зверненим назустріч потоку повітря. Так само, як ісерпастие, торцеві блакитного польоті розташовують свої крила над головою. Цих птахів ще називають «вітровими», адже для гарного польоту їм потрібен вітер не менше 7-10 метрів в секунду.

На формування стилів польоту цих птахів, так само як і на формування породи миколаївських голубів в цілому, безсумнівно, вплинув теплий і сухий, з висхідними потоками регулярно дмуть вітрів клімат чорноморського узбережжя.

В результаті тривалих і високих польотів при несприятливій погоді миколаївські голуби можуть бути віднесені великим потоком вітру далеко від дому та часто губляться. Насилу знайшовши дорогу назад, вони можуть повернутися навіть через три дні.

Птахи, що сформувалися в умовах подібного клімату, мають напрочуд розвиненою мускулатурою, пружними пір’ям на рухомих крилах і хвості. Це робить їх неймовірно витривалими, дозволяє їм добре пристосовуватися до будь-яких напрямах повітря, в найкоротший термін досягати величезних висот і дуже довго (понад дев’ять годин) перебувати в польоті.

Серпастим і торцеві голуби – дуже енергійні і невибагливі птахи, вони відрізняються дивовижною життєздатністю, умінням пристосовуватися до будь-яких погодних умов, а також умов утримання, вони плідні, без праці висиджують і вигодовують здорове і численне потомство. Завдяки своїй невибагливості і хорошим адаптивним здібностям, миколаївські голуби користуються великою популярністю серед голубівників, як в Україні, так і за кордоном. Все ж потрібно пам’ятати, що ці птахи можуть проявити максимум своїх льотних здібностей тільки в рідних або схожих з рідними кліматичних умовах, також з ними потрібно регулярно займатися, удосконалюючи їх майстерність, і невідступно дотримуватися встановленого режиму утримання та годування.

Миколаївські голуби мають подовжений корпус, що досягає 40 сантиметрів, низьку посадку на коротеньких безпері ногах, голову округлої, форми, маленькі вічка золотистого або навіть оранжевого кольору, довгий і тонкий дзьоб, трохи вигнутий донизу. Колірна гамма оперення цих птахів вражає своїми можливими варіантами: від білого до чорного, включаючи відтінки сірого, синього, червоного, помаранчевого, попелястого, цементального.

Фото серпастим голубів свідчать: ореол їх серпа буває різного розміру – від незначного вигину кінцевих пір’я крила до їх абсолютного зіткнення. Бувають також птиці, що відрізняються здатністю обертати крилами. Такий помах крилами в народі прозвали «ломом».

У 30- е рр. 20 століття миколаївські птиці були завезені в місто Очаків, де, асимілювавшись, породили нову породу голубів, що відрізняється не схожим на інших польотом. Так в природі з’явилися нові очаківські пернаті – серпастим-виворітні голуби. Подібну назву птиці отримали тому, що у них крайні пір’я, призначені для маха, вивертаються і в польоті можуть стикатися кінцями, утворюючи замкнене коло. Таким чином створюються сприятливі аеродинамічні льотні характеристики крила. Крила у серпастим-виворотність міцні, здатні протистояти вітру. Літають вони плавно, легко, трохи уповільнено, горизонтально над землею, не роблячи кіл.

Миколаївські високольотні голуби – серпастим і торцеві в природі з’явилися під впливом клімату з сильними, регулярними вітрами, що дують з моря. Саме постійне протистояння вітрі зробило цих птахів неймовірно витривалими. Серед сучасних миколаївських голубів найбільш поширені саме серпастим голуби, літаючі горизонтально, торцеві ж – явище досить рідкісне.

Ссылка на основную публикацию