Ускладнення у кішок після щеплення від сказу: підготовка до вакцинації, види ускладнень, що робити

Незважаючи на всі зусилля сучасних вірусологів сказ і до цього дня залишається хворобою, перед якою медицина безсила. Єдиний спосіб захисту домашніх вихованців і членів своєї сім’ї – своєчасна щеплення. Втім, деяких власників сильно турбують ускладнення у кішок після щеплення від сказу: часті вони і як небезпечні?

Але що таке сказ у кішок? Адже про захворювання це чули практично всі, і також всі знають, що воно вкрай небезпечно. Ось тільки чому і чому?

Вся справа в збудника і особливості патогенезу сказу:

  • Вірус відноситься до сімейства рабдовірусів, є нейротропним паразитом. Це означає, що мікроорганізм цілеспрямовано вражає нервові тканини, «зробивши основний акцент» на головному мозку. Саме ураження ЦНС призводить до неадекватного і агресивному (але не завжди) поведінки хворої тварини.
  • Вірус у величезних кількостях виділяється зі слиною хворої кота, так як його реплікація додатково відбувається безпосередньо в слинних залозах вихованця. Тут потрібно відзначити, що виділення вірусу починається ще до появи перших клінічних ознак, а тому у випадках, коли зовні ще здоровий кіт кусає свого господаря (в процесі гри, наприклад), все може закінчитися трагічно.
  • Далеко не завжди сказ протікає «канонічно». Багато хто вважає, що захворювання це обов’язково супроводжується вираженою агресією і слинотечею у тварини. Але насправді існує кілька форм цього захворювання. Багато з них (паралітична, атипова) взагалі не припускають ніякої агресії, а власник взагалі може не розуміти, що саме сталося з його вихованцем.

Головним і, по суті, єдиним, є зараження через укус. У цьому випадку вірус відразу ж потрапляє в рановий канал разом зі слиною хворої тварини, а потім починає просуватися у напрямку до найближчих нервових стовбурах.

Але все ж існує ще два гіпотетично можливих способу інфікування:

  • Через їжу. Але! Якщо кіт просто поїсть м’яса від скаженої тварини, з ним нічого поганого не станеться. Те ж саме стосується випадків вживання в їжу «скаженого» молока. Проблема складніше. Справа в тому, що максимальна кількість інфекційного агента базується в мозку. І навіть при вживанні в їжу мізків хворої тварини кіт, швидше за все, не захворіє, так як в кислому середовищі шлунка вірус гине майже моментально. А ось у випадках, коли в ротовій порожнині і стравоході вихованця є ранки і подряпини (отримані, у тому числі, під час об’їдання кісток), зараження дійсно реально.
  • Інфікування повітряно-крапельним шляхом. А ось в цьому випадку вердикт фахівців однозначний – такого в «польових» умовах статися не може. Для інфікування в цьому випадку потрібно гранично висока концентрація вірусу в повітрі, недосяжна навіть в тому випадку, якщо хворий кіт пробуде в одному приміщенні весь тиждень.

Гранично небезпечною ця патологія є через те, що після розвитку у людини або тварини клінічних симптомів вона вже невиліковна. Точніше кажучи, якщо кіт не була щеплена, і у нього підозрюється сказ, підлягає усиплянню (в деяких випадках після карантину, але не пізніше появи перших симптомів). Вкушеній ж людині прописується курс моновалентною аутоімунної сироватки (уколи вкрай болючі, але допомагають врятувати пацієнту життя).

Зауважимо, що підготовка кішки до вакцинації досить проста і чогось «надприродного» не вимагає:

  • Тварина до і після щеплення потрібно забезпечити якісним, збалансованим раціоном (втім, це не зайве і в інший час).

  • Потрібно постаратися повністю обгородити вихованця від різних стресів і хвилювань.
  • Обов’язкова необхідно протипаразитарна обробка кота мінімум за 10 днів до встановленого терміну вакцинації. І про це найважливішому вимозі, на жаль, багато власників забувають геть. А адже токсини, рясно виділяються гельмінтами, пригнічують захисні реакції організму і перешкоджають формуванню нормального імунітету!
  • Виснажених і ожіревшіх тварин прищеплювати або заборонено, або ж не рекомендується. Спершу вихованець повинен придбати свою нормальну фізичну форму.

Отже, ми дісталися до розгляду конкретної теми нашої статті. Які можливі ускладнення після щеплення у кішок зустрічаються у ветеринарній практиці? Їх, на щастя, зовсім небагато:

  • З крайньою обережністю, постійно тримаючи під рукою антигістамінні препарати, прищеплюють вихованців, схильних до розвитку алергічних реакцій. Справа в тому, що антирабічний вакцини (як і всі засоби біологічного походження) – потенційні алергени. А тому з такими тваринами потрібно бути акуратніше: в їхньому випадку є певний ризик розвитку алергічних реакцій, аж до анафілактичнихреакцій (тобто є, наприклад, ризик набряку Квінке або порівняно нешкідливою кропив’янки).
  • Набагато частіше на місці ін’єкцій з’являються незначні почервоніння і легкі ущільнення. Але приводів для занепокоєння немає, тільки якщо явища ці й справді незначні, і займають невелику ділянку шкіри безпосередньо навколо місця введення вакцини. Якщо ж після вакцинації кіт почав сильно свербіти, і у нього з’явилися почервоніння і висипання на тих ділянках тіла, які до місця ін’єкції ніякого відношення не мають, необхідно терміново викликати ветеринара, так як подібні ознаки вказують на розвиток масованої алергічної реакції.
  • Деякі вихованці після щеплення виявляють ознаки нервозності, вони збуджені і невгамовні. Інші ж коти, навпаки, стають млявими, намагаються побільше спати. Це також вважається нормальним, але тільки в тих випадках, коли подібна поведінка спостерігається не більше доби. В інших ситуаціях слід викликати ветеринарного фахівця.

  • Нарешті, в разі грубих порушень правил асептики і антисептики можливий розвиток нагноєнь і абсцесів на місці ін’єкції. При цьому не варто займатися самолікуванням: відразу ж викликайте ветеринара, так як в запущених випадках деколи потрібно хірургічне втручання.
  • Приблизно з тих же причин (через недбале виконання ін’єкції) кішка може почати подволаківать лапу, в область якої ставили укол. Пов’язано це з пошкодженням нервових закінчень. Як правило, турбуватися не варто, так як проходить це саме, але якщо тварина взагалі не може ходити, не починаючи при цьому нявкати від болю, також слід викликати фахівця.

Так що робити, якщо виникли ускладнення, самому власнику? В общем-то, ми вже дали відповідь на це питання вище. Необхідно викликати лікаря. У легких випадках потрібно просто надати коту повний спокій і необмежений доступ до чистої питної води.

Ось лише самі «неприємні» з них:

  • Сліпота.
  • Глухота.
  • Часто розвивалися неврологічні порушення, аж до нападів, схожих з епілептичними.

Якщо з імунітетом у щепленого вихованця хоч щось було не так, наслідки були сумними. Звичайно, до сказу справа не доходила (все ж культури були дуже сильно ослабленими), але для розвитку неврологічних патологій і «кволих» вірусів вистачало з надлишком.

Але ще раз повторимося: при використанні будь-(свіжезваренного, зрозуміло) сучасної вакцини навіть гіпотетична можливість таких серйозних ускладнень відсутня, так як виготовляються вони з «перемелених» вірусів, які ніякої небезпеки для здоров’я і життя кота не уявляють.

Ссылка на основную публикацию