Цефтриаксон для кішок: дозування, інструкція із застосування, куди колоти кішці, як розводити новокаїном

Цефтриаксон для кішок можна використовувати тільки в малих дозах, оскільки він є людським препаратом. Для лікування різних хвороб в ветеринарії часто використовуються препарати, які підходять для людини. Важливо, щоб препарат мав максимальною ефективністю при мінімальній кількості побічних явищ.

Загальний опис препарату

Цефтриаксон – лікарський препарат антибактеріальної типу. Призначають його для терапії запальних процесів, що вражають різні системи і органи вихованця. Найчастіше, Цефтриаксон застосують при інфекційних патологіях, що вражають, травну систему, органи дихання.

Крім того, в ветеринарії Цефтриаксон застосовують при терапії складних захворювань, що викликають ускладнення.

Цефтриаксон має чудову біодоступністю і починає діяти протягом двох годин після введення.

Форма випуску та властивості препарату

Антибіотик для кішок випускається виключно у вигляді порошку для ін’єкцій. Цефтриаксон фасується в герметичні флакони по 250, 500, 1000 або 2000 мг діючої речовини.

При застосуванні порошок розлучається водою для ін’єкцій в поєднанні з анестезуючу препаратом (наприклад, Лідокаїном). Діюча речовина Цефтріаксона – натрієва сіль.

До впливу активної речовини Цефтріаксона найбільш чутливі стафілококи, стрептококи, пневмококи, кишкова паличка.

Протипоказання і побічні дії

Цефтриаксон досить добре переноситься організмом, тому протипоказань небагато – проблеми з сечостатевої системою, виразкові ураження шлунка або кишечника. Також варто враховувати протипоказання і побічні дії цефтріаксону для вагітних і годуючих кішок, кошенят.

Не рекомендується в’язати кішку після лікування антибіотиком, як мінімум, протягом трьох місяців, так як препарат може впливати на плід, зачатий в такий період.

Цефтриаксон в деяких випадках може викликати у кішки такі побічні реакції:

  • порушення роботи травної системи, метеоризм;
  • бронхоспазм;
  • порушення функцій видільної системи (нирки, печінка);
  • алергічні прояви.

Від побічних явищ, часто, страждають кішки з низьким імунітетом і слабким здоров’ям. Наприклад, тварини після стерилізації, літні коти, кошенята.

Чим замінити цефтриаксон

Діюча речовина Цефтріаксона входить в багато інших протимікробні препарати. Замінювати антибіотик слід тільки в особливих випадках (непереносимість, неможливість зробити ін’єкцію), так як цефтриаксон вважається одним з найбільш ефективних засобів.

Серед аналогів Цефтріаксона, можна виділити:

  1. Амоксицилін – випускається у формі таблеток, ін’єкцій. Має більш м’яким, але менш ефективну дію.
  2. Цефалексин – менш токсичний, тому часто застосовується для лікування вагітних кішок, але під наглядом фахівця. Випускається у вигляді капсул.
  3. Сорцеф – зручний у використанні домашніх вихованців. Випускається у вигляді порошку для приготування суспензії, таблеток. Менш активний, ніж Цефтриаксон.
  4. Доксициклін – ефективний препарат. Протипоказаний вагітним і годуючим кішкам, кошенятам, тваринам з порушеннями опорно-рухової функції.

Вартість і зберігання

Антибіотик варто в межах 50 гривень за флакон з дозуванням 1 м Зберігати ліки слід в місцях недоступних для прямих сонячних променів, при кімнатній температурі. Термін придатності -3 роки. Розведений препарат, необхідно використовувати відразу.

Які хвороби кішок лікують цефтріаксоном

Антибактеріальне ліки призначають лікарі, в залежності від типу патології. Відмінний результат препарат показує при лікуванні хвороби дихальної системи – пневмонії, бронхіті. Крім того, Цефтриаксон ефективний при лікуванні отиту, хворобах сечостатевої системи (наприклад, хламідіоз), кишкової палички.

Захворювання, викликані різними видами коків дуже чутливі до лікування Цефтриаксоном. Його призначають при будь-яких захворюваннях, викликаних інфекційним або бактеріальним збудником, чутливим до препарату.

Завжди призначають антибіотик при лікуванні ран, сепсисі, запальних процесах. Для підтримки організму Цефтриаксон призначають в післяопераційний період, при лікуванні вірусних захворювань (щоб уникнути бактеріальних ускладнень). Тому серед власників кішок засіб користується заслуженою популярністю.

Залежно від захворювання і стану здоров’я кішки, ветеринар призначає певну схему лікування Цефтриаксоном.

Спосіб застосування та дозування

Застосування ліки передбачає розведення порошку з метою приготування розчину для внутрішньом’язового введення. Для лікування кішки розведення антибіотика може проводитися просто розчином хлориду натрію, однак, щоб не доставляти вихованцеві хворобливих відчуттів в ліки варто додати анестезуючий засіб, наприклад, новокаїн 1% (якщо у тварини не виявлена ​​алергія).

Інструкція по застосуванню Цефтріаксона для тварин вимагає таких дій:

  • до 1 граму антибіотика додають 3,6 мл фізрозчину;
  • рідина вводиться шприцом, безпосередньо у флакон, через гумову кришку;
  • ліки необхідно повністю розчинити, для цього розчин енергійно збовтують;
  • після того як препарат набраний у шприц, важливо змінити голку на нову, так як вона тупітся;
  • дозування препарату для лікування кішки до 2 кг становить 0,5 кубика, для більших вихованців – 1 мл;
  • доза кошти в одному кубику – 250 мг;
  • ін’єкції кішці робляться тільки внутрішньом’язово, ліки вводиться 1 раз на добу.

Використовувати антибіотик варто тільки після того, як лікар призначив дозування і схему терапії для конкретних потреб улюбленця.

Як робити уколи

Щоб зробити укол коту знадобиться інсуліновий шприц, що володіє тонкою голкою. Варто пам’ятати, що підшкірно Цефтриаксон не вводиться, допустимі тільки внутрішньом’язові ін’єкції. Чи не кожен власник тварини знає куди колоти кішці ліки, тому буде краще, якщо вперше введенням ліки займеться ветеринар, який і уточнить нюанси процедури.

Так як уколи болючі, фахівці рекомендують використовувати анестетик, однак, без консультації лікаря експериментувати не варто: лідокаїном може викликати серйозну алергічну реакцію. Особливих відмінностей у процедурі приготування розчину антибіотика немає, можна розводити як новокаїном, так і дистильованою водою.

Термін лікування препаратом залежно від виду і тяжкості захворювання становить від однієї до півтора тижнів.

Існують особливості внутрішньом’язового введення цефтриаксону:

  • приготувати розчин антибіотика;
  • перед процедурою слід добре зафіксувати вихованця;
  • швидко ввести голку в стегнову м’яз задньої лапи тварини під кутом в 45 градусів, повільно ввести препарат;
  • після уколу, необхідно послабити фіксацію кішки і заспокоїти її.

Тварини після болючих уколів можуть відмовлятися від таких процедур. Щоб уникнути такої проблеми, можна колоти чергуючи задні лапи і триголовий м’яз плеча. Часто при уколах антибіотика необхідна допомога асистента, так як тварина сильно опирається. У деяких випадках в період лікування котам дають заспокійливі засоби.

Своєчасна діагностика і правильне лікування допоможуть впоратися з багатьма складними і небезпечними захворювань, що виникають у кішки або людини. Тому не варто пропускати профілактичні відвідування лікаря.

Ссылка на основную публикацию