Трихофітія у собак – симптоми і лікування

Це захворювання належить до категорії грибкових. Вони в дерматологічній практиці вважаються одними з найбільш небезпечних. А все тому, що їх складно діагностувати і лікувати. Отже, дізнаємося про ознаки трихофітії і способах її лікування.

Коротко про дерматологічному недугу

Хвороба грибкової етіології супроводжується випаданням вовняного покриву собаки. Саме тому її в народі називають стригучий лишай. Шерсть пса ніби состригается хворобою. Оскільки імунна система тварини при цьому недугу сильно пригнічується, часто на тлі трихофитии розвиваються вторинні інфекції, загострюються хронічні захворювання псів.

Трихофітія заразна для власників собак, і в цьому її небезпека. Діагностика дерматологічного захворювання передбачає проведення мікроскопії шкіри та вовни; просвічування їх спеціальним джерелом ультрафіолетового випромінювання; висів матеріалу на живильне середовище. Останній метод дозволяє дуже точно визначати діагноз.

Клінічна картина трихофитии у собак

Спочатку виникають невеликі зони випадання шерсті. В області оголення вовни з’являються розщеплені залишки волосся. Зони облисіння мають круглу форму. Вони запалені по краях, чітко видно червона облямівка. Шкіра в таких зонах швидко висихає, зморщується, лущиться. При цьому загальних ознак нездужання тварини не спостерігається.

Якщо ж приєднується вторинна інфекція, недуга прогресує, то з’являються і вогнища нагноєння. Часом можуть розвиватися і глибокі виразки. Заживають вони довго, погано. У цьому випадку спостерігається і погіршення загального стану пса. У нього знижується апетит, підвищується загальна температура тіла. Наростає ризик розвитку септичного процесу. У плазмі крові хворих на туберкульоз тварин зменшується кількість еритроцитів і імуноглобулінів. Число лейкоцитів зростає.

Як бачимо, ускладнення трихофитии у псів можуть бути вельми серйозними. Тому не варто ігнорувати початкову стадію дерматологічного недуги.

Про терапії трихофитии у псів

Найчастіше ветеринари призначають собакам, у яких діагностовано дана хвороба, Итраконазол. Сьогодні цей препарат у ветеринарній практиці превалює над гризеофульвіном. Він має менше побічних ефектів, ніж ліки вищевказаної категорії. Фармакологічна дія ітраконазолу грунтується на блокуванні виробництва компонентів грибків. Найчастіше побічними ефектами лікарського засобу є втрата апетиту і блювота.

Гризеофульвіном – єдина група антибіотиків, які вбивають збудників трихофітії. Ліки цієї категорії діють на клітинні мембрани грибків, руйнуючи їх структуру. Гризеофульвіном хворим собакам рекомендується давати після прийому їжі. Бажано, щоб в ній були присутні у великій кількості жири. Саме вони мінімізують дію ліки на слизову оболонку шлунка, знижують ризик побічних ефектів. Гризеофульвіном забороняється використовувати для терапії трихофитии у вагітних сук і тварин із захворюваннями нирок. Передозування таких препаратів загрожує діареєю, нудотою, лихоманкою. Якщо у собаки проявляється індивідуальна непереносимість ліків, то його потрібно скасувати.

Для лікування трихофітії у домашніх тварин застосовують також Тербинафин, Кетоконазол. А ще добре справляються з симптомами дерматологічного недуги препарати на основі сірки. Перед їх використанням необхідно налисо обстригти псів довгошерстих порід. Таким чином збільшується ефективність лікування і зменшується кількість вовни, інфікованої грибком. Важливо запобігти вилизування мазі на основі сірки, інакше не уникнути отруєння. А для цього слід застосовувати спеціальні захисні коміри після нанесення препаратів на шкіру тварин. Не варто боятися пожовтіння шкіри після використання таких ліків. Це явище швидко проходить без застосування будь-якого симптоматичного лікування.

Також в терапії цього дерматологічного недуги у домашніх тварин застосовують спеціальну вакцину проти трихофітії. Вона ефективна і тоді, коли недуга прогресує, а не тільки як профілактичний засіб.

Важливо ізолювати хвору собаку від інших тварин в будинку, зокрема, від котів. І діти не повинні контактувати з псом.

Ссылка на основную публикацию