Техніка бонітування, Бонитировка тонкорунних овець – Організація і планування племінної роботи у вівчарстві

Додаток N 2. Порядок і умови проведення бонітування племінних овець напівтонкорунних порід

(Зі змінами на 30 травня 2013 року)

____________________________________________________________________ Документ із змінами, внесеними: наказом Мінсільгоспу України від 30 травня 2013 року N 235 (Бюлетень нормативних актів федеральних органів виконавчої влади, N 45, 11.11.2013). ____________________________________________________________________

З метою вдосконалення племінної справи у вівчарстві, визначення порядків та умов проведення бонітування племінних овець тонкорунних порід, напівтонкорунних порід і порід м’ясного напрямку продуктивності відповідно до пунктів 5.2.3 і 5.2.

12 Положення про Міністерство сільського господарства Російської Федерації, затвердженого постановою Уряду Російської Федерації від 12 червня 2008 року N 450 (Відомості Верховної Ради України, 2008, N 25, ст.2983; N 32, ст.3791; N 42, ст.4825; N 46, ст.5337;

2009 N 1, ст.150; N 3, ст.378; N 6, ст.738; N 9, ст.1119, тисячу сто двадцять один; N 27, ст.3364; N 33, ст.4088; 2010 N 4, ст.394; N 5, ст.538; N 16, ст.1917; N 23, ст.2833; N 26, ст.3350; N 31, ст.4251, 4262; N 32, ст.4330),

1. Затвердити Порядки і умови проведення бонітування племінних овець тонкорунних порід, напівтонкорунних порід і порід м’ясного напрямку продуктивності згідно з додатками N 1, 2, 3.

2. Контроль за виконанням наказу покласти на заступника Міністра А.І.Беляева.

Т.в.о. МіністраО.Н.Алдошін / strong>

Зареєстрований Міністерстві юстіцііРоссійской Федераціі22 листопада 2010 року реєстраційний N 19006 /

Додаток N 1 до наказу /

1.1. Для визначення оцінки племінних і продуктивних якостей племінних тварин з метою їх подальшого використання щорічно в квітні – травні перед стрижкою проводиться бонітування племінних овець тонкорунних порід.

1.2. Бонітування племінних овець тонкорунних порід проводиться у всіх організаціях, що мають зазначену продукцію (матеріал).

1.3. Зведені звіти результатів бонітування племінних овець тонкорунних порід складаються щороку станом на 1 січня.

2.1. Оцінка племінних і продуктивних якостей племінних овець тонкорунних порід здійснюється відповідно до цього Порядку та умов проведення бонітування племінних овець тонкорунних порід (далі – Порядок).

2.2. Оцінка якості вовни племінних овець тонкорунних порід встановлюється відповідно до шкали згідно з додатком N 2 до цього Порядку.

2.3. Ознаки, які оцінюються при бонітування племінних овець тонкорунних порід різних статевовікових груп, встановлюються відповідно до шкали згідно з додатком N 3 до цього Порядку.

2.4. При проведенні бонітування племінних овець тонкорунних порід оцінюється кожен селекційний ознака за 5-бальною шкалою відповідно до пунктів 3-5 цього Порядку. Оцінка селекційного ознаки проводиться фахівцем організації, що здійснює бонітування племінних овець, візуально.

Селекційні ознаки для овець тонкорунних порід всіх напрямів продуктивності є основними критеріями при оцінці і поділі тварин на класи, а також визначають подальший напрямок селекційно-племінної роботи з тваринами.

2.5. Поділ тонкорунних порід племінних овець за напрямками продуктивності встановлюється відповідно до шкали згідно з додатком N 4 до цього Порядку.

3.1. Вівці шерстно-м’ясного напряму продуктивності повинні бути великими, міцної конституції, з добре розвиненим кістяком і пропорційним статурою.

3.2. Барани повинні бути рогаті або комолі (безрогі), матки – комолі, голова середньої величини (у маток з прямим профілем, у баранів допускається горбоносість). Рогу у баранів широко поставлені. Оброслість голови рунной шерстю – до лінії очей, ніг – до скакального і зап’ястного суглобів, допускається до копит.

Тулуб масивний, трохи розтягнуте. Шия нормальної довжини, загривок широка, може підніматися над лінією спини, груди глибока і широка, спина рівна, поперек широкий, крижі, лопатки і стегна добре розвинені.

3.3. Руно має бути щільне, замкнутий, штапельного будови. Шерсть мериносова міцна, пружна, еластична. Товщина вовнових волокон у маток – 20,6-25,0 мкм (64-60 якості), у баранів – 20,6-27,0 мкм (64-58 якості).

Різниця в тонине вовни на боці та в середині стегна не повинна перевищувати 2-3 мкм (однієї якості). Довжина вовни на боці у маток – не менше 8,0 см, у баранів – 9,0 см. Різниця в довжині вовни на боці та спині не повинна перевищувати 1,0-1,5 см, відмінності в густоті волокон несуттєві.

3.4. Мінімальні вимоги до показників продуктивності овець шерстно-м’ясного напряму продуктивності встановлюються згідно з додатком N 5 до цього Порядку.

4.1. Вівці вовняного напряму продуктивності повинні бути середньої величини, сухий міцної конституції. Голова легка з прямим профілем, у баранів зустрічається невелика горбоносість.

4.2. Барани повинні бути рогаті або комолі, матки – комолі. Кістяк щодо міцний і міцний. Тулуб компактний, пропорційно складене. Загривок підноситься над лінією спини, груди глибока, спина і поперек рівні.

Лопатки і стегна розвинені задовільно. Ноги міцні, правильно поставлені. Шкіра тонка, щільна, еластична. Складчастість шкіри помірна, на шиї 1-2 розвинені складки або розвинена бурда. На тулуб дрібні зморшки, видимі у обстрижених тварин.

Оброслість голови рунной шерстю – до лінії очей, ніг – до копит, допускається до зап’ястного і скакального суглобів. (Пункт в редакції, введеної в дію з 22 листопада 2013 року наказом Мінсільгоспу України від 30 травня 2013 року N 235.

4.3. Руно має бути щільне, замкнутий. Зовнішній штапель мелкодосчатий або квадратний. Шерсть мериносова густа, еластична, м’яка на дотик, уравненная по товщині і довжині волокон в штапель і по руну, з шовковистим блиском.

Звивистість вовни чітко виражена по всій довжині, напівкруглої форми, може бути кілька растянутая.Толщіна вовнових волокон у маток – 21,0-24,0 мкм (64-60 якості), у деякої частини маток – 18,1-20,5 мкм (70 якості), у баранів – 21,0-25,0 мкм (64-60 якості).

Різниця в тонине вовни на боці та в середині стегна не повинна перевищувати одного якості. Довжина вовни на боці у маток – не менше 8,0 см, у баранів – 9,0 см. Різниця в довжині вовни на боці та спині не повинна перевищувати 1,0-1,5 см.

4.4. Мінімальні вимоги до показників продуктивності овець вовняного напряму продуктивності встановлюються згідно з додатком N 6 до цього Порядку.

5.1. Вівці м’ясо-вовняного напряму продуктивності повинні бути великі, міцної конституції, з міцним кістяком.

5.2. Барани повинні бути комолі або рогаті, матки – комолі. Профіль голови у маток рівний, у баранів – невелика горбоносість. Оброслість голови рунной шерстю – до лінії очей, ніг – до зап’ястного і скакального суглобів.

Шкіра повинна облягати тулуб, на шиї – бурда і фартух, у частини тварин на тулуб – дрібні зморшки, видимі на обстрижених тварин. Тулуб широке, округле, з вираженими м’ясними формами. Груди широкі і глибокі, загривок широка, спина і поперек рівні, крижі, стегна і лопатки добре розвинені.

5.3. Руно має бути середньої щільності, штапельного будови, закрите. Товщина вовнових волокон у маток 23,1-25,0 мкм (60 якості) – 20,6-23,0 мкм (64 якості), у баранів – 23,1-27,0 мкм (60-58 якості).

Допускаються барани з діаметром вовнових волокон 27,1-29,0 мкм (56 якості), матки – з товщиною вовнових волокон 25,1-27,0 мкм (58 якості) з довгою густою шерстю, однаковох по товщині волокон в штапель і по руну.

Звивистість вовни – правильна або плоска, досить виражена. Шерсть міцна, пружна, еластічная.Дліна вовни на боці у маток – 8,0 см, у баранів – 9,0 см. Різниця в довжині вовни на боці та спині не повинна перевищувати 1,0-1,5 см.

5.4. Мінімальні вимоги до показників продуктивності овець м’ясо-вовнового напряму продуктивності встановлюються згідно з додатком N 7 до цього Порядку.

6.1. Вівці тонкорунних порід в залежності від породних особливостей, рівня вовнової та м’ясної продуктивності поділяються на класи: – барани – еліта, I клас; – матки – еліта, I і II класи.

6.2. До класу еліта відносяться тварини, які за конституційно-продуктивним якостям і властивостями відповідають або перевершують встановлені цим Порядком мінімальні вимоги до тварин даного класу.

У цей клас можуть бути віднесені тварини, що володіють окремими видатними якостями, за умови, що за ступенем вираженості інших господарсько-корисних ознак вони відповідають мінімальним вимогам I класу.

6.3. До I класу відносяться тварини, які за конституційно-продуктивним якостям, особливостям розвитку, статури, рівню вовнової і м’ясної продуктивності відповідають встановленим цим Порядком мінімальним вимогам до тварин даного класу і не відповідають мінімальним вимогам до класу еліта.

6.4. До II класу належать тварини, які за конституційно-продуктивним якостям, особливостям розвитку, статури, рівню вовнової і м’ясної продуктивності відповідають встановленим цим Порядком мінімальним вимогам даного класу і не відповідають мінімальним вимогам до тварин I класу.

6.5. Тварини, які не відповідають мінімальним вимогам II класу, встановленим цим Порядком за одним або кількома ознаками, підлягають вибракуванню.

Ссылка на основную публикацию