Вміст огляду:
Шиншила є одним з найпопулярніших видів кроликів. На це вплинули як шкура, так і м’ясо цієї тварини. Свою назву цей кролик отримав як раз через візуального подібності з шиншил. Сьогодні ми розберемо особливості цієї тварини і його розведення в домашніх умовах.
Більше сотні років назад селекціонери на території Франції почали думати, як можна замінити дорогі хутра, які доводилося привозити з інших країн. Через десять років вже були перші предмети одягу, при створенні яких використовувалася шиншила, але вже зовсім не та, до якої всі звикли.
Якщо подивитися на фото шиншили і кролика цього виду, то можна помітити певну схожість в плані хутра. Саме це і було завданням селекціонерів – заміна популярного хутра дешевшим.
На шляху до такого результату їм довелося схрещувати дикого кролика з двома видами з різних кінців світу – беверенскім і гімалайських. Результат коштував всіх зусиль, яке потрібно було докласти. На одязі люди не могли відрізнити новий хутро, від того, який бачили сотні разів.
Через роки все стало навіть краще – ретельна селекція призвела до того, що волосся у тварини отримав зональний окрас, який раніше був тільки у оригінальній шиншили. У цей момент хутро сріблястої шиншили сильно втратив у своїй цінності, адже багато хто почав думати – а навіщо платити більше?
Однак у виведеної породи був один невеликий недолік – мала кількість м’яса, а тому основна цінність полягала тільки в шкірці. Це дуже незначна проблема, з урахуванням того, що все робилося саме заради хутра.
Згодом інші селекціонери вирішили і цю проблему, і що найцікавіше – сталося це вже на нашій землі.
Через роки нова порода кролика почала поширюватися по світу, і Радянський Союз не став винятком. Місцеві селекціонери розуміли необхідність виведення нової породи, яка буде корисна як хутром, так і м’ясом.
Так з’явився радянський кролик шиншила, який зміг здивувати весь світ. Результати роботи наших вчених і селекціонерів змогли випередити конкурентів, після чого, в 60-х роках новий вид був офіційно зареєстрований.
Уже минуло більше півстоліття, проте популярності порода все ще не втратила. Відгуки все ще не змінюються – порода рентабельна, добре піддається розмноженню, при самому звичайному догляді.
Характерний для дрібного звірка забарвлення у радянській шиншили з’являється приблизно в чотири місяці – відразу після першого скидання вовни. Саме ці перші 4 місяці практично неможливо визначити особливу породу, адже в цей час вони схожі на будь-яких інших кроликів.
Перш за все, якщо ви вирішили завести собі кроликів цієї породи, краще всього починати з трохи підросли примірників. Якщо ви не знаєте добре заводчика, у якого берете кроленят – краще не ризикувати, і брати тільки тих, які пройшли першу линьку і мають зовнішні відмінності. Півроку буде нормально, особливо з урахуванням того, скільки живуть шиншили.
Радянські шиншили відмінно підходять для розведення. Пов’язано це з тим, що вони дають хороший приплід, а самки вигодовують всіх малюків. Як визначити чи готова самка?
Перш за все зверніть увагу на її поведінку – вона стане трохи неспокійною. Спочатку вона почне поступово натаскувати побільше сіна на своє спальне місце, після чого можна помітити менше пуху на животі – це вона сама його вищипала.
Щоб переконається – погладьте її, якщо вона буде витягатися в довжину і піднімати трохи вгору задню частину, то час настав.
Після цього можна сміливо запускати до такої самці потрібного вам самця. Для більшої впевненості зведіть їх двічі – через тиждень. Як тільки самка завагітніє – вона перестане підпускати до себе кролика.
Далі потрібно приділити увагу тому, чим годувати шиншилу на стадії вагітності. Щоб кроленят було багато, і вони були здоровими, як і їхня мама, потрібно добре годувати кролицю. Продовжувати давати сіно і свіжу траву, якщо сезон.
Добре підійдуть і коренеплоди начебто буряка або моркви. До всього цього добре буде додати зерно – в нього підмішувати крейда і рибну муку. Останні дадуть додаткові поживні речовини і посилять імунітет.
На цьому етапі потрібно бути особливо уважними. Для початку поглядайте на живіт кролиці і її спальне місце. За кілька днів до народження малюків вона сама починає натаскувати траву або сіно для більшого і більш м’якого ложа.
В цей же час вона знову видирає пух з живота, тільки вже набагато більше. Якщо регулярно спостерігати за кролицею, то практично немає шансів, що ви таке не помітите.
Як тільки вона народить кроленят – приділяйте їм більше звичайного уваги. На цьому етапі потрібно стежити за кількістю води біля кролиці – її має бути багато, тому що відразу після пологів у неї страшенно сильна спрага.
