Рідкий стілець у кішки: причини, види діареї, тривалість, лікування в домашніх умовах, годування при проносі

З розладами травлення у своїх вихованців любителі кішок стикаються не так часто, але все ж «видатним» таке явище теж не назвати. Найчастіше корінь проблеми криється в невідповідному годуванні, але іноді причини можуть бути набагато серйозніше. У цій статті ми розповімо, в яких випадках розвивається рідкий стілець у кішки.

У цьому розділі будуть розглянуті базові причини рідкого стільця у кішок, багато з яких прямої небезпеки для здоров’я і життя вихованців не представляють. Але це не означає, що з проносом не потрібно боротися, особливо у молодих тварин і кошенят. Це пов’язано з тим, що у цих категорій кішок навіть діарея середнього ступеня тяжкості швидко призводить до розвитку зневоднення, яке цілком може виявитися летальним.

Як правило, ветеринари виділяють наступні провокуючі фактори проносу. Їх дія далеко не завжди викликає пронос, але трапляється це часто:

  • стресові фактори. Переїзд на нове місце проживання, капітальний ремонт у квартирі, поїздка на виставку, поява в будинку нового вихованця – для чутливих кішок цього буває достатньо.
  • Переїданні, нерегулярному годуванні кота, а також в низькій якості води, використовуваної при поении тварини.
  • Вихованці з надмірно чутливим травленням. У них пронос може розвиватися буквально «на рівному місці», без будь-яких яскраво виражених причин

Важливо! При гострій чутливості травного тракту рекомендується використовувати спеціальні ветеринарні корми для тварин з чутливим шлунково-кишкового тракту.

Одна з найбільш частих ситуацій – пронос, що з’явився після антибіотиків. Причина такого явища криється в дисбактеріозі, що розвивається на тлі загибелі всієї корисної мікрофлори кишечника. У хижаків довжина травної системи невелика, що ще більше погіршує проблему.

Лікується такий понос пробіотиками. Головне – не затягувати, оскільки тривала і важка діарея неминуче викличе проблеми зі здоров’ям у вихованця.

Також поширені розлади травлення після глистогонного. В цьому випадку патологія також пояснюється просто: будучи живими, глисти захищені від дії травних соків особливими ферментними системами свого організму.

Коли вони гинуть внаслідок дії протиглистових ліків, шлунково-кишкового тракту кота починає перетравлювати їх тіла. В результаті утворюється слизова і напіврідка кашка, яка містить масу токсинів і шкідливих речовин. Вони подразнюють слизові оболонки кишок, виникає діарея.

І після стерилізації діарея не є чимось унікальним. Операція ця – порожнинна, проводиться під загальним наркозом, а тому є сильним стресом для організму. Крім того, винні можуть бути і власники, занадто одно почали годувати вихованку після процедури.

В цей час кішці необхідна голодна дієта (до доби з моменту операції), а згодом – дієтичне харчування (протягом приблизно тижня після хірургічного втручання).

На жаль, і у вагітних кішок часом буває пронос. Найчастіше його поява зумовлена ​​все тим же переїданням або неякісною їжею. Але в той же час не варто забувати, що вагітність – важкий стрес для організму, помножений на сильна зміна гормонального фону.

У комплексі це цілком може провокувати розлади травлення. Крім того, вагітні теж хворіють різними інфекційними захворюваннями. У деяких випадках рідка і не проходить діарея може бути ознакою внутрішньоутробної смерті плодів та інших патологій.

Післяпологові розлади травлення – теж справа цілком звичайне. Зазвичай після пологів діарея розвивається на тлі серйозної зміни гормонального фону, дії стресових факторів (а пологи – самі по собі той ще стрес).

Зверніть увагу! Можливі всі види поста патологій, які також нерідко супроводжуються проносом.

Як і у всіх попередніх випадках, під час тічки пронос теж буває. Як правило, пов’язано його поява з різкою зміною гормонального фону і все тим же стресом (особливо у молодих кішок). Взагалі, в період тічки робота травної системи так чи інакше порушується у багатьох тварин, так що і в короткочасному проносі також нічого дивного немає.

На жаль, пронос від сухого корму – також ситуація нерідка. Зазвичай подібне відбувається з кішками, власники яких дуже бажають заощадити, і з цією метою «напихають» своїх вихованців кормами економ-класу (та ще й купленими на вагу). Так робити не можна!

У «економці» міститься не менше 93% злаків, а вони для травної системи хижаків – елемент абсолютно чужорідний.

Крім того, виробники дешевих кормів часто економлять на тому, на чому економити зовсім не варто. Через це у кішок часто розвивається харчова нестерпність. Так що для хоч скільки-небудь тривалого харчування котів таку продукцію використовувати не можна. Буває таке і при годуванні нормальними кормами, але при нестачі пиття. Якщо кішка «сидить» на сухому пайку, чиста питна вода в її мисці повинна бути завжди і в необхідній кількості!

Часті розлади шлунково-кишкового тракту при зміні корму, особливо у кошенят. Як і всі хижаки, представники котячих в дикій природі «разносолами» балують себе нечасто. Більш того, їх раціон зазвичай більш-менш стабільним протягом всього життя тварини. Саме з цієї причини різка зміна харчування для кішок вкрай небажана.

Щоб уникнути важких наслідків при вимушеному переході на інший раціон, необхідно виконувати наступні правила:

  • Зміну корми розтягують мінімум на два тижні, щодня додаючи по 5% нової їжі.
  • При чергуванні сухого (наприклад) корми і «Натки», потрібно все одно виділити основний вид їжі. Тобто в день тварина повинна отримувати не менше 75% все того ж сухого корму і не більше 25% – всього іншого.

У випадках, коли переклад на новий корм «не задався», варто зробити перерву в пару тижнів, а вже потім знову намагатися вводити інший раціон. Якщо і після цього кіт продовжить поносити, слід від цього корму відмовитися повністю.

Нижче ми розглянемо основні види діареї та їх причини. Яким би неприємним це не здалося, але при проносі у кота його власнику корисно придивитися до характеристик виділяється калу. Наскільки це видовище неапетитно, настільки ж може виявитися важливим.

У недосвідчених заводчиків пронос з домішкою крові у кота завжди викликає паніку. Між тим, далеко не у всіх випадках це явище вказує на щось дійсно серйозне:

  • Дуже часто кров у фекаліях – наслідок запалення параанальних залоз (вони ж синуси). Така біда чи не поголовно переслідує огрядних і старих тварин, а також кастрованих котів. У цих випадках на окремих «ковбасках» фекалій залишаються добре помітні криваві згустки. Крім того, кожен акт дефекації супроводжується дуже сильним болем.
  • при деяких глистових захворюваннях (Особливо при сильному ступені паразитарних інвазій).
  • Кров в калі нерідко з’являється після годування вихованця кісточками (особливо риб’ячими і курячими). Їх гострі шматки сильно дряпають і ранять слизові оболонки кишок.
  • Далеко не примарний шанс того, що десь в товстому кишечнику кішки «сидить» злоякісна пухлина.

Нерідкий у котів і пронос зі слизом. Поява в калі цієї субстанції може свідчити про наступне:

  • глистові патології. Це не тільки напівпереварене «тушки» паразитів, але і соскобленную ними шматки слизової оболонки кишечника.
  • слиз – вірний супутник багатьох важких отруєнь, коли все та ж слизова оболонка кишок великими шматками відшаровується від серозного підстави органу.
  • Також подібна консистенція характерна для кокцидиоза і лямбліозу. Правда, в таких випадках фекалії занадто рідкі, а слиз в них лише «плаває» шматками.

Зверніть увагу! Слизовий кал – частий наслідок неякісного, що залежався і просто зіпсованого корму.

А ось фекалії чорного кольору – дуже і дуже нехороша ознака. Особливо в тих випадках, коли кал напіврідкий, дігтярно-чорний. Це явище називається «мелена» і вказує на критично сильні кишкові кровотечі. Чорний же колір – наслідок перетравлення цієї крові в тонкому ж відділі кишечника. Так що «нормальна», червона кров в калі – не так вже й страшно, а ось при почорніння калу необхідно терміново викликати ветеринара.

Що ж стосується випадків, коли кал сірого або темного кольору, то тут приводів для паніки немає, але і вважати кота абсолютно здоровим теж не варто:

  • Будь-яке потемніння фекалій може вказувати на неякісні корми, а також проблеми з переварюванням їжі (темний колір – нерідке свідчення наявності гнильних процесів).
  • Посіріння калу – також ознака не дуже «обнадійливий». Справа в тому, що така ознака часто вказує на захворювання підшлункової залози і печінки. У цих випадках нормально їжа перетравлюватися не може, а тому і свого природного кольору фекалії не купують.
  • Крім того, аналогічні ознаки можуть спостерігатися при харчуванні кішок старим, зіпсованим (або спочатку недоброякісним) кормом.

Таким чином, посіріння або потемніння фекальних мас – ознака досить серйозний, і в випадках, коли такий понос триває протягом декількох днів, ми б настійно радили проконсультуватися з ветеринаром.

Кал білого кольору – також поганий симптом. Справа в тому, що у випадках, коли пронос світлий або білого кольору, це свідчить про захворювання печінки або підшлункової залози (гепатити, гепатози, панкреатит). Кал при цьому насичений неперетравленим жиром, в’язкий і мазкий. Потрібна термінова допомога ветеринара.

У випадках, коли пронос і блювота одночасно «терзають» кота, теж варто швидше викликати ветеринара. Справа в тому, що такі ознаки вказують на дуже важкі отруєння. Щось подібне може спостерігатися і при частковій непрохідності кишок.

Важливо! Якщо тварині не допомогти, все напевно закінчиться плачевно, так що слід якомога швидше відвідати ветеринара.

І в ситуаціях, коли діарея у тварини з сильним запахом, гази змушують власника кривитися від запаху, теж не завадить терміново викликати фахівця додому. І гази, і поганий запах вказують на тяжкі порушення процесу травлення, коли їжа в кишечнику тварини вже не переробляється, а просто гниє. Це супроводжується аутоинтоксикацией, наростаючою з кожною годиною. Така картина може спостерігатися в таких ситуаціях:

  • Запущені форми кокцидіозу і лямбліозу. Кал при цьому не тільки «газифікований», а й вкрай смердючий, зеленуватого кольору.
  • Можливо, що у тварини часткова непрохідність кишечника.
  • Також таке буває при деяких видах отруєнь.
  • Можливі важкі випадки глистових інвазій.

Як і в попередньому випадку, пронос зеленого кольору вказує на бродильні і гнильні процеси. Причини – ті ж самі. Також необхідна ветеринарна допомога.

Пронос жовтого кольору – характерна ознака патологій печінки, а також деяких глистових інвазій, так чи інакше пов’язаних з цим органом (опісторхоз, наприклад). Якщо такий понос буває у кота постійно, краще не зволікати зі зверненням до клініки.

Поряд з кольором і консистенцією, власникам кішок потрібно знати, про що говорить тривалість і періодичність діареї. Зіставивши і проаналізувавши ці відомості, можна зробити цінні висновки, багато з яких напевно допоможуть врятувати кішку здоров’я, а то й її життя.

Якими б факторами не було викликано його поява, затяжний пронос (до тижня) – завжди привід для звернення до ветеринара.

Його причинами можуть бути:

  • Постійне порушення навіть самих базових правил годування, а також харчування кішки зіпсованими, старими, неякісними або невідповідними для неї кормами.
  • Таке нерідко буває при сильних глистовихінвазіях.
  • Випадки затяжних проносів можуть говорити про запальних захворюваннях шлунково-кишкового тракту, що протікають в гострій формі.

Зверніть увагу! Затяжна діарея може бути наслідком отруєння, що залишився без уваги власників.

Як і в попередньому випадку, хронічна форма діареї – явний, 100% ознака серйозних «неполадок» в шлунково-кишковому тракті. Вона буває при:

  • Глистовихінвазіях.
  • Хронічних запаленнях органів шлунково-кишкового тракту.
  • Патологіях печінки і підшлункової залози.
  • Також постійний пронос часто буває при харчуванні особливо «високого» якості.

Ні про що хороше. Дуже типово часте повторення діареї для важких отруєнь. Кота може «проносити» буквально через кожні кілька хвилин. Найчастіше це супроводжується настільки ж частою блювотою.

Хотілося б попередити заводчиків про неприпустимість спроб купірування проносу в цих випадках медикаментами.

  • По-перше, спроби ці можуть привести до розривів кишок (при сильних спазмах).
  • По-друге, вже нехай краще токсини виводяться з калом, адже в іншому випадку вони продовжать вбиратися в кров.

Відразу попередимо: не варто намагатися самостійно вилікувати діарею, якщо з кішки буквально «б’є». Вдома можна впоратися тільки з легким, епізодичним поносом. У важких випадках обов’язковий терміновий виклик ветеринара. Отже, ось чому зупинити діарею в домашніх умовах:

  • Найпростіший варіант – відварений рис на курячому бульйоні. Коли стан тваринного стабілізується, в раціон можна додавати відварну ж курятину (але не раніше, ніж через пару днів).
  • Інший народний засіб – 10 гр. крохмалю, розмішати в стосі кип’яченої води кімнатної температури. Отриману суміш дають коту два рази в день, але не більше трьох днів поспіль.
  • Потужне кріпить засіб – відвар кори дуба по чайній ложці тричі на день. Вкрай не радимо давати препарат більше двох днів підряд, так як це може призвести до «залізобетонними» запорами.
  • Допомагає також половина чайної ложки гарбузового пюре по два рази в день, три дні поспіль. Частіше не потрібно, тому що в противному випадку пронос може лише погіршитися.

Конкретне лікування в умовах клініки описати складно, так як терапевтичні методи безпосередньо залежать від першопричини проносу:

  • При пухлинах, сторонніх тілах, що запалилися синусах і подібних патологіях потрібна операція.
  • Те ж саме стосується непрохідності і заворотом.
  • При чорному калі і «відвертою» мелене також необхідна термінова операція.
  • При глистовихінвазіях підбирають підходяще глистогонное.
  • Інфекції, а також лямбліоз і кокцидіоз лікують, призначаючи тварині відповідне антимікробну / противопаразитарное засіб і т.д.

Зверніть увагу! При діареї призначаються сорбенти (відмінно підходить Ентеросгель, Смекта).

Також кішкам вливають внутрішньовенно розчини Рінгера, глюкози, фізіологічний розчин і т.д., з метою запобігання і купірування процесів зневоднення, а також для зниження навантаження на печінку, нирки і серце тварини.

Від того, яким буде годування кішки в період діареї, багато в чому залежать перспективи її одужання:

  • Для перших днів лікування ідеально підійде відварний рис.
  • Згодом до раціону корисно додавати відвареного курчати, кролика, невелика кількість відвареної морської риби.
  • Слід уникати різних каш і дешевих кормів на зерновій основі. Все це може сприяти погіршенню стану кота.
  • У важких випадках показані ветеринарні холістікі, спеціально розроблені для кішок зі слабким травленням.
Ссылка на основную публикацию