Профілактика МКБ у кішок – найкраще рішення

Нехтувати даної мірою, як мінімум, нерозумно і недалекоглядно, адже організм кожної живої істоти недосконалий і може запросто давати серйозні збої, які можуть привести до таких небезпечних наслідків, як сечокам’яна хвороба.

Але в першу чергу своєчасну, а найголовніше, якісну профілактику МКБ у кішок слід проводити в тому випадку, якщо вони страждають від ожиріння, схильні до нього або ж пройшли вимушену процедуру кастрації / стерилізації, найбільш поширеним наслідком якої вважається поява зайвої ваги. Мало того, навіть непорушне тварина, що володіє непоганими показниками загального стану здоров’я, потребує регулярного проведення профілактики сечокам’яної хвороби. У кішок вона зустрічається рідше, ніж у котів, але це зовсім не означає, що свого улюбленого вихованця не слід страхувати від подібного розвитку ситуації.

Що стосується основних запобіжних заходів, то всі вони за рідкісним винятком, зводяться до забезпечення правильного збалансованого харчування пухнастого улюбленця. І хоча найчастіше сечокам’яна хвороба проявляється з двох років, дбати про свого вихованця слід починати з самого його народження, розробляючи певний раціон харчування з низьким вмістом вуглеводів і високим кількістю білків тваринного походження.

Справа в тому, що МКБ завжди супроводжується утворенням уролитов (каменів і піску), які в свою чергу з’являються в результаті надмірного попадання в організм мінеральної їжі, а також таких елементів, як фосфор і магній. Саме тому підібрати правильний раціон харчування, що складається з одних тільки натьних продуктів, не так вже й просто і однієї тільки свіжої курки і продуктів, в надлишку містять кальцій, буде явно недостатньо для забезпечення якісної профілактики МКБ. Однак, не варто думати, ніби з поставленим завданням зможуть на “ура” впоратися сухі холістік-корми, адже їх регулярне вживання зовсім не вітається при таких серйозних патологіях сечостатевої системи тварини.

При цьому, вкрай важливо пам’ятати, що це правило не поширюється на спеціалізовані корми, призначені для лікування і профілактики МКБ у котів, адже саме в них дотримується ідеальна формула харчування для тварин з проблемами подібного роду.

Але не варто поспішати з висновками, адже, дійсно, хороший результат можуть давати тільки корми преміум-класу, які містять тільки свіже м’ясо і рибу і не включають в себе такі шкідливі добавки, як кукурудзяний крохмаль, соя і зернові. Посилити сприятливий вплив на організм і проблему в цілому такого харчування можна за допомогою спеціальних добавок і в якості гідного прикладу можна навести препарат “Іпакетіне” для кішок. Він являє собою порошок з кальцію, лактози і хітозану, який підмішують до вологого корму або замочують в невеликій кількості кип’яченої води, якщо домашній вихованець вживає спецкорму в гранульованому вигляді. В середньому курс прийому “Іпакетіне” не перевищує 6 місяців, після чого рекомендують робити перерву, адже цього цілком достатньо для того, щоб нормалізувати його стан.

Крім збалансованого харчування важливо контролювати питний режим тваринного, адже тільки повноцінне вживання очищеної води високої якості допоможе уникнути появи сечокам’яної хвороби у домашнього вихованця, в той час як її недолік або поганий склад здатні дати зворотний ефект. Якщо вийшло так, що пухнастий улюбленець вже встиг набрати зайву масу тіла, то його в терміновому порядку слід посадити на низкоуглеводную дієту. Однак, це зовсім не означає, що в раціоні харчування такого вихованця повинен переважати білок тваринного походження, нехай навіть і найвищої якості, адже його надлишок також може привести до поступового утворення уролитов в органах сечостатевої системи. Ну і звичайно ж не варто забувати про такий негативний чинник, як переохолодження, адже протяги і не комфортна для забезпечення нормальних процесів життєдіяльності тваринного температура також здатні спровокувати ускладнення подібного роду.

Особливу увагу слід приділяти і лежень, які активних ігор воліють тривалий сон і млість у власному будиночку або гамаку. Таких вихованців слід обов’язково розважати і примушувати якомога більше рухатися, застосовуючи для цього всілякі ігри, дражнилки і інші хитрощі.

І якщо все-таки свого вихованця так і не вдалося вберегти від сечокам’яної хвороби, перші ознаки якої виражаються в порушеннях сечовипускання, гематурії, втрати апетиту, блювоти і судомах, то його необхідно в терміновому порядку обстежувати у лікаря, щоб відразу почати адекватну терапію.

Ссылка на основную публикацию