Підвищений білок у сечі у кота, що це означає

Але перед тим, як описати недуги, які впливають на викид протеїнових включень в сечу, слід вказати, що в нормі цей показник повинен дорівнювати нулю і будь-які коливання в більшу сторону можуть свідчити про серйозні патологіях, що розвиваються в організмі.

Підвищений білок у сечі у кота не може відразу вказати на рід недуги, який спровокував подібного роду побічний ефект, в той час, як ступінь його відхилення від норми, навпаки, говорить багато про що. Так, чим більше білок в сечі у кота, тим більш гостро протікає недуга, а ось визначити його характер допоможе додаткове обстеження організму вихованця. Мова не йде про повне обстеження, адже на сьогоднішній день вже відомий загальний перелік недуг, які можуть спровокувати появу білка в сечі домашнього вихованця. Найчастіше основною причиною подібних проявів є інфекційні захворювання різного роду, анемія, пієлонефрит (бактеріальне запалення нирок) і ниркова недостатність, цистит (запалення сечового міхура), уретрит (запалення сечовипускального каналу), а також піометра (запалення матки у кішок).

Для максимального полегшення і ускореніяроцесса діагностування рекомендується не тільки звертати увагу на інші кількісні та якісні показники досліджуваної урини, а також її колір і наявність осаду, а й додатково здати кров для проведення біохімічного аналізу. Так, наприклад, скринінг плазми допоможе остаточно підтвердити або, навпаки, спростувати анемію у тварини за рівнем гемоглобіну (кількість еритроцитів або, як їх ще прийнято називати, червоних кров’яних тілець в грамах на один літр досліджуваного матеріалу). Підвищені лейкоцити в сечі і в крові в переважній більшості випадків вказують на наявність в організмі запального процесу, про його масштаби можна судити за ступенем їх відхилення від загальноприйнятої норми. Що стосується вогнища інфекції при підвищеному білку і лейкоцитах, то з більшою ймовірністю можна стверджувати про те, що запальний процес розвинувся в таких органах, як нирки, сечоводи або сечовий міхур.

У нормі вміст білка в урине тварини не повинно перевищувати 3 мг на один літр, тому будь-яке перевищення даного показника в більшу сторону свідчить про розвиток патологічних процесів всередині організму, які категорично не рекомендується пускати на самоплив.

Крім того, якщо у кішки в сечі білок перевищує покладену норму, слід звертати уваги і на її прозорість. Справа в тому, що сеча має властивість мутнеть через різного роду домішок, серед яких можна виділити не тільки лейкоцити, а й солі. І в останньому випадку в наявності стають все ознаки сечокам’яної хвороби, яка дуже часто вражає пухнастих вихованців, причому, в першу чергу в групу ризику по цьому показнику потрапляють тварини, які пережили вимушену процедуру кастрації. Справа в тому, що різке зниження активності в результаті проведення хірургічного втручання даного типу призводить до малорухливого способу життя і переїдання домашнього вихованця, що особливо часто трапляється при недотриманні спеціальної дієти. Як результат – утворення дрібних і великих уролитов (піску і цілих коралів з кристалів) в органах сечостатевої системи, усунути які неможливо без оперативного втручання.

При цьому, далеко не все так просто, як може здатися на перший погляд, і виявлення у кота білка в сечі разом з соляними домішками не може дати повну картину про існуючу проблему. Безумовно, можна пройти додаткове обстеження ультразвуком, однак і тут немає ніякої гарантії того, що скринінг допоможе визначити наявність уролитов, особливо, якщо мова йде про дрібних і прозорих кристалах. У таких випадках рекомендують проходити контрастну рентгенограму, яка допомагає ідентифікувати навіть найдрібніші екземпляри уролітіаза (до 2 міліметрів). У той же час про наявність сечокам’яної хвороби у вихованця може говорити не тільки білок, сіль інімкі рентгена, але і гематурія (кровотеча з уретри різних ступенів), гострий больовий синдром, а також повна або часткова затримка урини. У будь-якому випадку, адекватне лікування може бути призначено лише після проведення всіх описаних вище процедур обстеження.

Дуже часто білок в сечі у кішки вказує на таке поширене інфекційне захворювання, як цистит, при якому запалюється слизова оболонка сечового міхура. І хоча воно менш небезпечно, ніж МКБ, категорично не рекомендується пускати його на самоплив, щоб уникнути переходу в хронічні форми.

Діагностувати цистит також допоможе аналіз сечі і дослідження ультразвуком, яке проводиться тільки з повним сечовим міхуром. В цьому випадку тварині призначають курс антибіотикотерапії, а також спеціальну дієту, повністю виключає білок тваринного походження.

Ссылка на основную публикацию