Мікоплазмоз у кішок симптоми і лікування, небезпека для людини, препарати та діагностика

Мікоплазмоз у кішок – серйозне захворювання інфекційної природи, що ініціюється збудниками роду «Mycoplasma».

Хвороба вражає багато органів і системи в організмі тварини.

Найбільш «яскраві», «барвисті» і специфічні симптоми перебігу захворювання відзначають станом дихальної, статевої та сечовивідної системи тварин.

Мікоплазмоз частіше протікає в прихованій формі, тому помітити і діагностувати його складне завдання, посильна виключно ветеринарного лікаря або іншого кваліфікованого працівника ветеринарної клініки.

Навіть самий уважний, чемний, дбайливий і люблячий господар самостійно не в силах виявити цю форму хвороби, а тим більше – самостійно вилікувати її.

Ще одна небезпека цієї інфекції – повна відсутність профілактичних заходів. Вакцини проти мікоплазмозу на сучасному ринку ветеринарних препаратів не існує.

Симптоми проявляються мляво, адже хвороба переважно характеризується прихованою формою перебігу.

Симптоматичний ряд різний і різноманітний, специфічні прояви захворювання відсутні.

Непрямими ознаками ураження кішки цією інфекцією є:

  1. Прозорі водянисті або каламутні виділення з очей, сльозотеча.
  2. Симптоматичні прояви застуди: нежить, важке дихання, задишка, кашель (сухий, вологий або змішаний), риніти, зв’язані з кон’юнктивітом.
  3. Кон’юнктива має червонуватий, гіперемований відтінок, третя повіка виглядає опухлим.
  4. Розвиток вторинних бронхітів і пневмоній.
  5. Розвиток безпліддя у кішок, викидні, а також поява на світ мертвонароджених кошенят.
  6. На тлі мікоплазмозу часто розвиваються вторинні захворювання сечовивідної та статевої системи: цистити, уроцістіти; у самок – вагініти, ендометрити; у самців – простатити і уретрити.
  7. Рідко збудник вражає кісткову тканину, впливаючи на стан тазостегнових і ліктьових суглобів. Часто у хворих тварин відзначається кульгавість, хворобливість при пальпації, порушення координації.
  8. Локальне або глобальне облисіння іноді супроводжує мікоплазмоз, але також може бути симптомом іншої хвороби – позбавляючи, алергії, дерматиту.
  9. При захворюванні температура тіла частіше коливається в межах норми, але іноді підвищується на незначні 0,5 – 1 градус.

Схема лікування хвороби

Лікування мікоплазмозу у кішок призначається виключно лікуючим ветеринарним лікарем, він же повинен визначати дозування препаратів, що вводяться.

При складанні схеми лікування не слід слухати сусідів, заводчиків, і інших людей, слабо розбираються в механізмі перебігу захворювання.

Тільки в клініці, після проведення всіх діагностичних та лабораторних досліджень, аналізів, ветеринарний лікар зможе дати вірне висновок про стан тваринного, його хворобах і фактори, що сприяють одужанню.

Як лікувати мікоплазмоз:

  1. Антибіотики широкого спектра дії (цефатріаксон, біцилін-3, біцилін-5).
  2. Препарати, які прибирають симптоматичні прояви вторинних хвороб (відхаркувальні, жарознижуючі, протикашльові і т. Д.).
  3. Підтримуюча терапія (імуномодулятори, протизапальні, введення внутрівенно глюкози або розчину Рінгера-Локка).
  4. Гепатопротектори (препарати, що підтримують стан і ферментативну активність печінки, яка страждає від надлишкового введення антибіотиків і інших лікарських засобів хімічного і синтетичного походження).
  5. Прибуток, що полегшують роботу шлунково-кишкового тракту.

 
 
Вилікувати захворювання можна тільки за умови відповідального підходу ветеринарного лікаря до оцінки стану тваринного, вірно прочитаного аналізу і поставленого діагнозу, правильно призначеного лікування.
 
 

Передається людині?

Чи небезпечний мікоплазмоз кішок для людини? Складно сказати.

Згідно з даними досліджень лікарів, існує шість видів мікоплазмозів, у кішок ж зустрічаються тільки два з них, повністю безпечні для людини.

Мікоплазмоз котячих за цими даними заразний тільки для інших кішок, і не зачіпає інші види домашніх вихованців.

Але навіть незважаючи на це, в практиці медичних працівників зустрічалися випадки, коли люди могли заразитися цією хворобою від кішки.

Найчастіше це були люди зі слабким імунітетом, ослаблені після хвороби, хіміотерапії. Випадки захворювання вагітних жінок мікоплазмоз не зареєстровані.

 
 
Основним методом профілактики цього захворювання у людей вважають дотримання елементарних правил і норм особистої гігієни при контакті з хворою кішкою або предметами догляду за нею.
 
 

Ускладнення після захворювання

При своєчасному виявленні захворювання і правильно призначене лікування ускладнення не спостерігаються. Зробити це не так просто, адже діагностика часто ускладнена.

При затяжних формах перебігу мікоплазмозів, наслідки хвороби більш виражені і представлені переважно:

  1. Незначними порушеннями в роботі серцево-судинної системи (аритмії – тахікардія і брадикардія, серцевий випіт, рідко – перикардит).
  2. Хронічними артритами і артрозами.
  3. Хворобами печінки (гепатит, гепатоз), шлунка (виразка, гастрит), загальними порушеннями в роботі шлунково-кишкового тракту (часті закрепи, проноси, рідше – нудота і блювота).
  4. Хворобами нирок, нефросклерозом (нирковою недостатністю).

Як передається недуга?

Мікоплазмоз передається повітряно-крапельним шляхом, тому захворіти можуть навіть ті тварини, що живуть в квартирі і навіть не «висовуються» на вулицю.

Патогенні мікроорганізми може принести господар, на своєму взутті, одязі, шкірі та волоссі. Вони, потрапивши в квартиру, вибирають «жертву» і поступово починають атакувати організм кішки.

Цікавий факт: у тварин з хорошим імунітетом і високою швидкістю обмінних процесів в організмі на порядок вище шанс уникнути цієї недуги.

Ссылка на основную публикацию