Лікування пієлонефриту у кішок: симптоми і діагностика запалення нирок, терапія і прогноз

Пієлонефрит – серйозна хвороба, в результаті якої порушується робота сечовивідної системи кішки. Помітивши симптоми захворювання у домашнього улюбленця, необхідно відразу звернутися до ветеринара. Самолікування може спричинити ускладнення, які часом закінчуються загибеллю вихованця. При цьому існують методи профілактики, до яких варто вдатися, щоб уникнути розвитку пієлонефриту.

Що таке пієлонефрит?

Пієлонефрит – запалення ниркової тканини, що зачіпає в основному балії, чашечки і паренхіми. При відсутності своєчасного лікування запальний процес поширюється на кровоносні судини, ниркові клубочки. Як правило, захворювання провокує бактеріальна інфекція, яка проникає в нирки висхідним або низхідним (гематогенним) шляхом. Нерідко причиною виникнення хвороби служить застій сечі в мисці, проникнення патогенних мікроорганізмів з уретри або статевих органів, паразити. Виділяють наступні види пієлонефриту (за формою):

  • геморагічний – розвивається в результаті ламкості кровоносних судин в нирках;
  • катаральний – гостра форма захворювання, легко піддається лікуванню;
  • гнійний – важка форма хвороби, що характеризується скупченням гною в тканинах нирок.

За характером протікання розрізняють 2 види хвороби – гостру і хронічну. Остання з’являється в результаті несвоєчасного лікування гострої форми, характеризується періодами ремісії і періодичними загостреннями протягом життя. За етіології пієлонефрит може бути первинним (коли інфекція виникає в нирках) і вторинним, при якому бактерії мігрують в ниркову тканину з інших органів через кровоносне русло.

Симптоми захворювання нирок у кішки

При гострому пієлонефриті у кота починається сильна лихоманка. У вихованця спостерігається часте хворобливе сечовипускання, під час якого він жалібно нявкає. Запах і колір сечі при цьому змінюється. Тварина веде себе апатично або може проявляти агресію по відношенню до господаря. Дотики до попереку або живота викликають у кішки сильний біль. До симптомів хвороби відносяться також ниркові кольки, тахікардія, часте поверхневе дихання.

При гнійної формі хвороби розвивається уремія – отруєння організму токсичними речовинами, накопиченими в ниркової тканини. Такий стан супроводжується блювотою, сильною спрагою, втратою апетиту і повною апатією. Уремія небезпечна для життя тварини, йому потрібна екстрена медична допомога.

Діагностика: огляд, аналізи УЗД

Для постановки діагнозу ветеринар збирає анамнез і призначає необхідні аналізи і процедури. Інформативним є загальний аналіз сечі (ОАМ), при якому може виявитися білок, підвищена кількість лейкоцитів, еритроцитів, патогенних мікроорганізмів і циліндрів (клітин, що потрапляють в сечу при руйнуванні ниркової тканини).

Доцільно здати сечу на бактеріальний посів, щоб визначити збудника інфекції і призначити ефективний антибіотик.

Для уточнення діагнозу ветеринар призначить загальний аналіз крові. При пієлонефриті у кішки перевищено показник ШОЕ і лейкоцитів, при геморагічної формі захворювання спостерігається зниження рівня гемоглобіну. Якщо є підозри на вторинний пієлонефрит, необхідно зробити серологічний аналіз крові, який дозволить виявити наявність антитіл до збудника захворювання.

При запаленні нирок у вихованця потрібно зробити УЗД органів черевної порожнини або рентгенографію. Дослідження допоможе виявити наявність піску або каменів, патогенні зміни, застій сечі в мисках. За допомогою УЗД можна визначити, чим хворіє кіт, – нефритом, пієлонефритом, нефрозом, полікістозом або іншим захворюванням.

лікування захворювання

Методи лікування пієлонефриту визначає ветеринар за результатами діагностики. Обов’язково призначаються антибіотики (Пеніцилін, Амоксициллин, Карбеніцилін), а також протимікробні сульфаніламіди (сульфіт, Сульфадиметоксин). Це дозволить зупинити розмноження патогенних мікроорганізмів і знищити їх. Протягом першого тижня терапії антибіотики призначаються в подвійний дозуванні, після чого треба витримати 10-денну паузу. Потім протягом 2-х тижнів антибактеріальні препарати дають в звичайній дозі. Такий спосіб лікування дозволяє запобігти переходу гострої форми в хронічну.

При гнійної формі пієлонефриту призначаються кортикостероїди (преднізолон, Гидрокортизон). Для детоксикації кішці ставлять крапельницю з натрію хлором або реополіглюкіном.

Для зменшення болю лікар прописує анальгетики (Но-шпа, Баралгин). Можливо, ветеринар призначить також паранефральную блокаду.

Частиною лікування є настої сечогінних трав. При пієлонефриті кішці потрібно давати настій березових бруньок, календули, шипшини або ялівцю. Для приготування потрібно взяти 1 ст. л. сировини і залити склянкою окропу. Наполягати на водяній бані протягом 30 хвилин, після чого остудити і процідити. Рідина вливають в рот вихованцеві через шприц 4 рази на добу в теплому вигляді по 10 мл.

Під час лікування тварині необхідний повний спокій. Лежак кішки повинен розташовуватися в затемненому непрохідному місці, де немає протягів.

Для вихованця важливо дотримуватися дієти, яка полягає в обмеженні прийому їжі, насиченою білком і фосфором, і підвищеному споживанні рідини. Необхідно давати коту тільки легкоусвояемую їжу (відварені овочі без солі, кисломолочні продукти). Якщо тварина харчується готовим кормом, варто придбати спеціальний корм для кішок, які страждають захворюваннями нирок ( «Пурину Ветеринари Діетс», «Роял Канін Ренал», «Фарміна» «Монж Грейн» і ін.). Бажано віддати перевагу кормів преміум-класу. При дотриманні всіх рекомендацій ветеринара прогноз буде сприятливим.

Профілактика пієлонефриту у домашнього вихованця

Важливим заходом профілактики пієлонефриту у кішок є своєчасне лікування будь-яких інфекційних захворювань. Особливо це стосується циститів, уретритів, гінекологічних недуг. При цьому важливо підтримувати імунітет вихованця, забезпечуючи його збалансованим харчуванням, помірним фізичним навантаженням. Кастрований кіт повинен харчуватися спеціальним кормом, щоб уникнути розвитку сечокам’яної хвороби.

Лежак тварини повинен розташовуватися в теплому сухому місці, яке добре вентилюється, але захищене від протягів. Підстилка, миска, поїльник вихованця повинні міститися в чистоті. Для профілактики запальних процесів в нирках необхідно регулярно проводити вакцинацію і дегельмінтизацію домашнього улюбленця.

Пієлонефрит повинен лікуватися під наглядом ветеринара. Самолікування може призвести до ускладнень або смерті. Щоб уникнути розвитку захворювання необхідно дотримуватися заходів профілактики, які полягають в правильному догляді за твариною, регулярної вакцинації і своєчасному лікуванні будь-яких хвороб.

Ссылка на основную публикацию