Кішка не п’є воду після стерилізації: причини відмови в перший день

Якщо кішка після п’є воду більше доби, слід звернутися до ветеринарного фахівця, щоб з’ясувати причину такого стану і запобігти зневоднення організму. Зробити це необхідно в найкоротші терміни, так як втрата всього 12% рідини призводить до швидкого розвитку незворотних процесів в організмі, які можуть спровокувати летальний результат.

Забираючи кішку з клініки, слід уточнити у ветеринара, коли можна пити воду після стерилізації.

Зазвичай фахівці не рекомендують поїти тварина протягом трьох годин після пробудження від наркозу. Це обумовлено фізіологічними факторами організму і особливостями впливу наркотичних препаратів на центральну нервову систему.

  • Під впливом наркозу відбувається часткове придушення глотательного рефлексу, на відновлення якого потрібно від 2 до 3 годин. Порушення функції ковтання може призвести до потрапляння рідини в органи дихання, що згодом спровокують розвиток пневмонії. А при ковтанні великої кількості води відбувається задуха.
  • Токсичні речовини, що входять до складу наркотичних препаратів, дратуючи певні центри головного мозку, викликають напади нудоти. Випита кішкою вода може викликати блювоту, при якій відбувається сильне напруження черевних стінок, що приводить до розбіжності швів або внутрішньої кровотечі.

Важливо! Вода в мисці повинна бути кімнатної температури або злегка тепла, так як холодна рідина може викликати різкий спазм глотки, стравоходу і шлунка, спровокувавши блювоту.

Вважається нормою, якщо в перший день після стерилізації кішка відмовляється пити воду. Причиною може бути нудота, що є наслідком наркозу. Але залишати без уваги такий стан не можна, так як зниження кількості рідини в організмі тварини негативно впливає на роботу всіх внутрішніх органів і систем. У цей період важливо не допустити розвитку зневоднення шляхом внутрішньовенних або підшкірних ін’єкцій фізіологічного розчину.

До несприятливим факторам, що прискорює втрату рідини, відносяться:

До того ж до складу препаратів для наркозу входять речовини, які зв’язують і виводять молекули води з організму.

Вода становить 65% від загальної маси тіла кішки. З її допомогою відбувається транспортування поживних речовин і кисню до тканин організму. При недостатньому надходженні рідини даний процес сповільнюється, і недолік кисню призводить до відмирання клітин і порушення функції систем.

Зниження рівня рідини також призводить до згущення крові і посилення навантаження на серцевий м’яз. Якщо не вжити жодних заходів, то неминуче відбудеться зупинка серця.

Зневоднення призводить до збільшення концентрації токсичних речовин в крові і сечі, що негативно позначається на роботі нирок і печінки. Не отримуючи належної кількості вологи і кисню окремі ділянки мозку поступово починають відмирати, що супроводжується нервовими явищами, порушенням координації, судомами і паралічами.

Якщо кішка після стерилізації перестала пити воду, то необхідно провести ретельний огляд з метою розпізнавання ранній стадії зневоднення та вжиття заходів щодо його запобігання.

Перші симптоми у вигляді сухості слизової оболонки ротової порожнини свідчать про втрату від 6 до 7% рідини. Щоб це встановити, слід оцінити стан ясен. Якщо в нормі здорові ясна повинна бути вологою і пружною, то при нестачі вологи вона стає тьмяною, блідою і сухою.

Важливо! Натиснувши на ясна, можна побачити утворення на ній бідного ділянки, який в нормі стає рожевим протягом 1-2 секунд. Збереження блідості більше 10 секунд вказує на сильне зневоднення і вимагає вжиття невідкладних заходів.

До іншим загрозливим ознак належать:

  • сухість кон’юнктиви і рогівки очей;
  • почервоніння повік;
  • холодні кінцівки;
  • сильна слабкість, супроводжувана тремором (тремтінням) кінцівок.

Помітивши хоча б один з перерахованих симптомів, слід негайно звернутися до лікаря, який призначить крапельниці і розповість, що робити з кішкою в домашніх умовах.

Якщо з часу стерилізації пройшло 2 дні, а самка не підходить до миски з водою, то слід провести її ретельний огляд, під час якого:

Також варто звернути увагу на те, ходила чи кішка в туалет після операції. Тривала відсутність сечовипускання служить тривожним сигналом і приводом для термінового відвідування лікаря.

Іноді виникають ситуації, коли немає можливості звернутися за допомогою до фахівця. Тоді необхідно вжити таких заходів:

  • помістити самку в прохолодне приміщення, в якому попередньо варто включити зволожувач повітря, поставити ємність з водою або повісити мокру серветку;
  • спробувати залити невелику кількість рідини в ротову порожнину за допомогою піпетки;
  • зробити підшкірні ін’єкції фізіологічного розчину з 5% розчином глюкози;
  • внутрішньом’язово ввести розчин кордіаміну в дозі 0,1 мл.

Важливо! Від 15 до 20 мл фіз. розчину з глюкозою (10: 2) вводиться кішці підшкірно в область холки кожні 3-4 години до зникнення ознак зневоднення. Далі ще ін’єкції слід продовжувати ще 3 дні 2-3 рази на добу.

Якщо самка не може ковтати воду в результаті спазму м’язів глотки або стравоходу, варто ввести їй внутрішньом’язово но-шпу в дозуванні 0,1 мл / кг.

Однак ці заходи дозволять лише запобігти розвитку незворотних процесів в організмі. Тому при першій нагоді необхідно доставить тварину в клініку для з’ясування причин відмови від води.

Ссылка на основную публикацию