Хвороби від кішок, що передаються людині

І особливо актуальною ця тема стає для людей, в будинку яких ростуть діти, причому їх вік не має зовсім ніякого значення, адже перспектива зараження свого улюбленого дитини лякає будь-якого нормального батька.

А між тим, хвороби у кішок бувають різні і далеко не всі вони небезпечні для людини, а більшість з них і зовсім, не здатні надавати на людей ніякого впливу. Мало того, частою є ситуація, коли перехожі гидливо кривлячись відпихають від себе бродячих тваринах не дуже охайних на вигляд, навіть не здогадуючись про те, що часом ситі пещені домашні вихованці представляють собою набагато більшу загрозу, адже все в цьому світі відносно, в тому числі і хвороби, від кішок передаються їх господарям. І найголовнішою небезпекою на сьогоднішній день як і раніше вважаються глисти, що розвиваються в організмі пухнастих улюбленців, адже вони можуть запросто вражати людини, причому в першу чергу в групу ризику потрапляють саме діти і наслідки довгостроковій глистової інвазії можуть бути самими непередбачуваними.

Безумовно, бродячі тварини страждають від паразитів ще сильніше, але навряд чи комусь прийде в голову тісно з ними контактувати і вже тим більше цілуватися, що дуже часто практикується в домашніх умовах зі своїми вихованцями, в результаті чого ризик зараження стрімко росте вгору. Крім того, в закритому просторі набагато простіше стати жертвою паразитів, так як їх яйця можуть поширюватися по всій площі житлового приміщення разом з продуктами життєдіяльності домашнього вихованця (слиною, фекаліями і ін.). Що стосується процесу інвазії самого домашнього вихованця, то уникнути його вкрай складно навіть за ідеальних умов утримання, адже тварина є тварина і ніхто не в силах заборонити йому вилизувати власну шерсть, на якій можуть запросто виявитися яйця глистів, а також робити інші речі, автоматично переносять вихованця в групу ризику по глистової інвазії.

Єдиним виходом, який допоможе уникнути такого негативного розвитку ситуації, є своєчасна профілактика паразитів, яка зводиться до поквартальною вакцинації, здійснюваної не менше, ніж один раз в сезон. Причому, не слід чекати того моменту, коли вихованець досягне статевого дозрівання, адже сучасні препарати дозволяють убезпечити домашніх тварин, а отже і їх господарів, від різних типів глистів вже з трьох-, п’яти- і шеститижневого віку, що безумовно, дуже актуально, особливо якщо мова йде про розведення представників сімейства котячих. Правила, порядок і схему щеплення слід обговорювати виключно з фахівцем по ветеринарії.

У разі, якщо інвазія все-таки відбулася, вихованця рекомендують в терміновому порядку піддати позапланової профілактиці з дотриманням двотижневого інтервалу, після якого проводиться контрольна ревакцинація. Його господарям ж можна порекомендувати пройти профілактичний курс лікування за відповідною схемою.

Перераховуючи найбільш небезпечні хвороби кішок, що передаються людині, ні в якому разі не можна випускати з уваги такий поширений недуга, як лишай. Це грибкове захворювання, вилікувати яке під час вкрай складно, найчастіше за все від однієї тварини до іншої в результаті любогоесного контакту. Примітно, що люди схильні до грибкових інфекцій подібного роду нічим не менше, ніж їхні домашні вихованці і особливо часто від позбавляючи страждають маленькі діти. На жаль, в групу ризику по даному захворюванню потрапляють не тільки власники домашніх тварин, адже “принести” лишай з вулиці елементарно – досить просто пограти в пісочниці, в яку до цього ходили справляти природну потребу бродячі коти або собаки, уражені грибковою інфекцією.

Основна небезпека позбавляючи полягає в тому, що він може тривалий час ніяк не давати про себе знати, повільно, але впевнено вражаючи тканини шкірних покривів. Саме тому господарі пухнастих мурлик в більшості випадків піддаються зараженню, продовжуючи всіляко горнутися і гратися зі своїми улюбленцями, навіть не підозрюючи про наявність проблеми подібного роду. Що стосується проявів даного захворювання, то вони, як правило однакові, як для людей, так і для тварин, висловлюючись в освіті вогнищевих почервоніння, лущення з безліччю лусочок, які можуть не відходити або, навпаки, сипатися пластівцями, немов лупа, а також облисіння . При найменших підозрах на лишай слід негайно звернутися за кваліфікованою допомогою фахівців і пройти комплексне обстеження, адже чим раніше буде розпочато терапія, тим більше шансів на швидке зцілення з’являється у тварини.

Що стосується лікування, то в ідеалі потрібно підходити до цього питання комплексно, використовуючи одночасно кілька препаратів і проводячи якісну дезінфекцію житлового приміщення, де мешкав інфікований вихованець. При цьому, не варто думати, що список хвороб, які можуть передаватися від кішок з господарям на цьому закінчується. Так, наприклад, вкрай небезпечною недугою кішок по-праву вважається токсоплазмоз, зовнішня симптоматика якого мало чим відрізняється від звичайної сезонної застуди. Причому, всерйоз постраждати від даної інфекції можуть тільки вагітні жінки, а точніше виношуються ними плоди в період внутріматочноно розвитку, так як токсоплазма може провокувати різного роду мутації на генному рівні.

А між тим, для того, щоб уникнути можливого інфікування токсоплазмозом, досить просто виключити з раціону домашнього вихованця сире м’ясо, адже саме від нього, а також від фекалій тварини, з’їв даний пройдуть, і відбувається зараження.

І на закінчення доцільно присвятити пару рядків такого рідкісного явища, як хвороба котячих подряпин, яке на сьогоднішній день знаходиться тільки на стадії вивчення. А між тим, 5 відсотків людей, які заражаються від кішок через подряпини, дуже важко переживають інфікування і потребують термінової госпіталізації і глибокому клінічному обстеженні.

Ссылка на основную публикацию