«Гемобаланс» для кішок: інструкція із застосування

/

«Гемобаланс» – це комбіноване медикаментозний засіб, до складу якого входить декілька вітамінів, мікроелементів і інших корисних речовин. Дія препарату спрямована в основному на нормалізацію кровотворної функції.

Ліки випускається у вигляді скляних флаконів з різним обсягом рідини. Бувають флакони по 50, 100 і 500 мл. Флакон містить прозору рідину, яка призначена для внутрішньовенного введення. Флакони можуть бути скляними або пластмасовими. Незалежно від виду упаковки флакон герметично запечатаний.

«Гемобаланс» є не тільки лікарським, але також і профілактичним засобом. У деяких випадках його призначають для зміцнення загального стану організму.

У відео фахівець розповідає про правила проведення уколу коту внутрішньом’язово, що підходить для введення препарату «Гемобаланс» в домашніх умовах.

«Гемобаланс» є комплексним препаратом. Таким чином, в його склад входить відразу кілька лікарських речовин. Їх можна згрупувати в такі категорії:

  1. Вітаміни групи В (В2, В4, В6, В8, В12). Всі вони беруть участь в процесах метаболізму. Наприклад, вітамін В12 відповідає за процес кровотворення, при його дефіциті розвивається анемія. Вітамін В6 сприяє нормальному розвитку і функціонування нервової системи.
  2. Гліцин, біотин і метіонін. Являють собою амінокислоти, які беруть участь в білковому обміні, а також сприяють нормалізації функції нервової системи і печінки.
  3. L-лізин.
  4. Цитрат заліза. Залізо – це важливий мікроелемент, який бере участь в процесі кровотворення.
  5. Сульфат міді та кобальту.

Показанням до застосування «Гемобаланса» явлется наявність таких станів:

  1. Анемія. Особливо в тих випадках, коли причиною розвитку анемії є недостатнє надходження заліза або вітаміну В12.
  2. Період вагітності. Особливо якщо вагітність супроводжується токсикозом (проте можна застосовувати і при нормальному перебігу вагітності).
  3. Стану після операцій (для загального зміцнення).
  4. Захворювання печінки, які супроводжуються зниженням її дезінтоксикаційної функції.
  5. Інфекційні захворювання різної етіології.
  6. Тривала дія стресу (для відновлення організму).
  7. Якщо вихованець не отримує достатню кількість вітамінів і мінералів з їжею (стану гіповітамінозу).

Крім того, можливе застосування препарату з профілактичною метою.

Препарат використовується для парентерального введення (в виглядівнутрішньом’язових або внутрішньовенних уколів). Внутрішньовенне введення призначається найчастіше в умовах стаціонарного лікування. У домашніх умовах частіше використовуються внутрішньом’язові уколи. Місцем введення препарату в цьому випадку є задня поверхня стегна.

Добова доза в основному залежить від маси тіла кішки. Для вихованців, які важать менше 5 кг, досить 0,25 мл препарату. Кішки, маса тіла яких перевищує 5 кг, повинні одержувати дозу в два рази більше – 0,5 мл.

Кратність введення залежить від того, з якою метою застосовується препарат:

  1. Для інтенсивного лікування препарат вводиться частіше – 2-3 рази в тиждень. Такого введення досить, щоб створити потрібну концентрацію вітамінів і мікроелементів в крові. При більш частому використанні можливий розвиток передозування або гіпервітамінозу.
  2. З метою профілактики будь-яких захворювань або патологічних станів «Гемобаланс» потрібно вводити рідше. Досить застосування препарату 1 раз в тиждень.

Тривалість курсу терапії визначається індивідуально, залежно від конкретної мети лікування і загального стану вихованця. В середньому курс лікування становить від 2 до 4 тижнів. У деяких випадках можливе збільшення тривалості, проте це повинно визначатися ветеринаром в індивідуальному порядку.

Перед застосуванням даного засобу обов’язково потрібно ознайомитися з інструкцією. Як і у будь-якого іншого медикаментозного препарату до застосування «Гемобаланса» є ряд протипоказань. З ними потрібно ознайомитися і переконатися у відсутності цих станів у кішки. Протипоказанням до застосування препарату є наявність наступних станів:

  1. Підвищена чутливість до будь-якого компонента (в тому числі алергічні реакції на введення вітамінів в анамнезі).
  2. Індивідуальна непереносимість компонентів ліки.
  3. Спільне застосування препаратів заліза. В цьому випадку може спостерігатися передозування і надмірне накопичення заліза в організмі вихованця.

В основному препарат добре переноситься тваринами, побічні ефекти при дотриманні інструкції виникають вкрай рідко.

Однак потрібно уважно стежити за станом вихованця під час і після введення ліків (особливо при першому його використанні).

При виникненні будь-яких ознак алергії або непереносимості потрібно звернутися до ветеринара. Особливо це стосується виражених реакцій, наприклад коли після введення препарату з’явився загальний набряк, порушення свідомості.

Ссылка на основную публикацию