Гельмімакс для собак: інструкція із застосування, дозування, протипоказання, аналоги

Досвідчені любителі собак знають, що глисти зустрічаються навіть у самих «домашніх» тварин, які за все своє життя жодного разу не бували на вулиці. Яйця паразитів можуть виявитися де завгодно, а тому і ризик зараження є у всіх. Справитися з небажаними «попутниками» допоможе Гельмімакс для собак.

Це протиглистовий препарат широкого спектра дії. Перевагою ліки (в порівнянні зі звичайними протиглисними засобами) є його «різнобічна» орієнтація: Гельмімакс дозволяє ефективно боротися і з круглими, і з плоскими різновидами паразитичних черв’яків.

Крім того, засіб може бути використано при боротьбі з паразитичними кровососущими кліщами. Ця особливість кошти дозволяє значно спростити процес лікування (а також діагностики, тому що встановлювати точний вид паразита вже не настільки важливо).

До складу ліків входять кілька компонентів, більша частина з яких – допоміжні з’єднання:

  • Празиквантел.
  • Моксідектин.
  • Целюлоза кристалізована.
  • Лактоза зневоднена.
  • Стеарат кальцію і лаурилсульфат натрію.
  • Ароматизатор зі смаком і ароматом курки. Він значно спрощує процес подачі ліки собаці.

Особливості дії празиквантель

З’єднання ефективно знищує цестод (плоских паразитичних черв’яків) на всіх стадіях життєвого циклу. Через три години після проковтування таблеток в плазмі крові створюється максимальна концентрація ліків. Більш ¾ активної речовини вступають в зв’язок з білками крові, що обумовлює їх висновок з організму з сечею. Залишки виводяться з організму з каловими масами.

Особливості дії моксідектину

Цей компонент має виражену дію проти круглих паразитичних черв’яків (тобто нематод, а також іксодових кліщів).

Моксідектин прекрасно зв’язується (але можна зупинити) з білками крові. Якщо порівнювати речовина з празиквантелом, який виводиться нирками, ця речовина приблизно на 80% виходить у зовнішнє середовище з фекаліями.

Особливості діючих речовин обов’язково необхідно враховувати при складанні схеми лікування.

  • Суворо заборонено суміщати Гельмімакс з іншими ліками, в складі яких є піперазин.
  • Вкрай небезпечно одночасне призначення кошти з будь-якими ліками, що блокують цикл холінестерази.
  • До дуже неприємних наслідків призводить спільне його застосування разом з макроциклическими лактонами.

Важливо! Не потрібно поєднувати Гельмімакс з іншими протипаразитарними складами, особливо якщо власник поняття не має про особливості їх складу.

В общем-то, аналоги досить численні, але 100% «синонімом» є Гельмінтал. Ці препарати можна сприймати як один і той же, розрізняються вони виключно виробниками і торговими найменуваннями.

Важливо відзначити, що якісне зберігання ліків – запорука його ефективності і безпеки для тварини. Сам виробник рекомендує зберігати препарат в такий спосіб:

  • Температурний режим слід підтримувати в районі від 0 до 25 ° за шкалою Цельсія. Заморожувати ліки не рекомендується, але куди гірше за нього тривалий перегрів при температурі від 25 ° і вище. У таких випадках частина компонентів препарату можуть розкладатися. Це, по-перше, обумовлює погіршення його терапевтичних властивостей. По-друге, ліки можуть розпадатися з утворенням токсичних компонентів, від чого його використання може обернутися отруєнням вихованця.

  • Ліки слід захищати від дії прямих сонячних променів. Проблема в агресивності ультрафіолетового випромінювання. Під його дією лікарський засіб розкладається на складові компоненти, нерідко володіють токсичною дією.
  • Незважаючи на порівняльну безпеку засоби для теплокровних тварин, зберігати його слід так, щоб домашні тварини і діти не могли його випадково з’їсти. У таких випадках не виключені серйозні отруєння.
  • Зберігати ліки без втрати своїх властивостей можна рівно три роки. По закінчення цього терміну використання препарату суворо заборонено.

В даний час фармацевтична промисловість випускає ліки тільки в одній формі – у вигляді таблеток. Форма – кругла, колір – чисто білий або з легким жовтим відтінком. На одній стороні кожної пігулки є дві розділові ризики, а на протилежній – відбиток логотипу компанії-виробника (точніше, латинські букви A і S). Крім того, самі таблетки випускаються в трьох видах (з різним вмістом діючої речовини):

  • З індексом 4. У цьому випадку ліки призначене для лікування щенят і собачок дрібних, а також «кишенькових» порід.
  • З індексом 10. Такі таблетки призначені для середніх порід.
  • Найбільш «дорослі» – таблетки з індексом 20. Їх особливість полягає в тому, що ці пігулки можна застосовувати не тільки для дорослих собак великих і гігантських порід, а й для їх цуценят.

Фасується препарат в окремі упаковки з фольги або щільного паперу. Їх називають «стрипами». Ці упаковки аналогічні тим, в які упаковують ректальні і вагінальні супозиторії. Стрипи укладають в упаковки з щільного картону. Фасовка – по дві, чотири або шість штук.

На упаковці обов’язково повинна бути вказана дата випуску Гельмімакса. Якщо ці дані розмиті, стерті або іншим чином пошкоджені, використовувати ліки не слід.

У випадку з нематодозах (тобто при зараженні круглими паразитичними черв’яками) показання до застосування такі:

Як ми вже писали вище, ефективний Гельмімакс і при захворюваннях, викликаних плоскими паразитичними черв’яками (тобто при цестодозах):

Крім того, препарат може використовуватися для лікування змішаних інвазій (нематоди + цестоди). Цінним особливістю ліки є ефективність його компонентів щодо личинок дірофілярій. Проти дорослих особин його, на жаль, використовувати марно, але для профілактики дирофіляріозу засіб підходить добре.

Як і у випадках з іншими протипаразитарними ліками, протипоказання досить стандартні. По-перше, настійно не рекомендується подача препарату тваринам, схильним до розвитку алергічних реакцій. У всякому разі, перед цим їх рекомендується «протестувати» невеликими дозами ліків.

Важливо! Строго заборонено давати ліки тваринам, що страждають від захворювань печінки, нирок, інших органів видільної системи. Те ж саме стосується вихованців, чия вага не перевищує 500 гр. Крім того, не можна давати ліки щенятам молодше тритижневого віку.

Не рекомендується використовувати для лікування тварин наступних порід:

Пов’язана ця рекомендація з підвищеною чутливістю цих вихованців до діючих речовин ліки. Нарешті, заборонена подача препарату занадто старим псам, а також ослабленим і виснаженим тваринам (в тому числі вихованцям, що видужують після важких захворювань).

Не варто давати ліки хворим собакам. Виняток – лише випадки сильних глистових інвазій, коли наслідки від застосування Гельмімакса явно менше ризику для здоров’я і життя хворого вихованця.

Відзначимо, що при лікуванні особливо «напружених» глистових патологій одночасно псу рекомендується призначати гепатопротектори (ліки, що захищають печінку). Вони допоможуть собаці швидше одужати і прийти в нормальну форму.

Що стосується обробки вагітних і годуючих сук, то виробник її дозволяє. Але з деякими застереженнями: не можна давати ліки вагітним самкам в перші три тижні вагітності і в перші три тижні грудного вигодовування. В інших же випадках препарат вважається безпечним як для здоров’я матері, так і для життя її не народжених щенят.

Якщо препарат використовувався правильно, а власник і / або ветеринари не допускали передозувань, побічні ефекти вкрай малоймовірні. В інших же випадках можливі такі явища:

  • Приблизно у третини тварин в таких ситуаціях спостерігаються сильні розлади травлення, що проявляються у вигляді блювоти і рясного проносу.
  • Характерною ознакою недоброго є виділення білої, пластівчасту і пінистої слини.
  • У важких випадках можливі порушення координації рухів (атаксія).
  • Тварини стають млявими, апатичними, вони байдужі до подразників із зовнішнього середовища.
  • Можливий сильний м’язовий тремор (тремтіння).
  • Хода постраждалих вихованців стає хиткою, невпевненою, «п’яною».
  • Можливо почастішання дихання.

Якщо через деякий час після подачі препарату відзначаються прояви алергічних реакцій, або ж у випадках нетипового або неадекватної поведінки пса, прийом ліків слід негайно припинити. Специфічних засобів для лікування наслідків передозування не існує. Щоб полегшити стан собаки, використовуються ударні дози антигістамінних препаратів та інші засоби симптоматичної терапії.

Відзначимо, що при незначному передозуванні всі описані явища проходять через кілька годин і не завдають здоров’ю тварини істотної шкоди (але це зовсім не означає, що ліки можна давати безконтрольно).

Ще раз нагадаємо, що інструкція із застосування (і вельми розгорнута) вкладається в кожну упаковку препарату. Проблема лише в тому, що не всі нюанси, в ній описані, добре зрозумілі пересічним заводчикам. А тому деякі моменти необхідно розписати більш детально.

Як ми вже писали, Гельмімакс випускається в трьох основних формах:

  • Для щенят і дорослих собак «кишенькових» форматів.
  • Для тварин середніх порід.
  • А також для цуценят і дорослих собак великих і гігантських порід.
Вага (в кілограмах) і породна приналежність Скільки ліки давати (в таблетках)
Для дрібних породГельмімакс-4)
Від 500 гр до кілограма чверть пігулки
до двох половина
до чотирьох Одна штука
до шести 1.5
до восьми Дві штуки
Для середніх порід
Від 5 до 10 Одна штука
до 15 1.5
до 20 Дві штуки
Для великих порід
Від 10 до 20 Одна штука
до 30 1.5
до 40 Дві штуки
до 50 2.5
до 60 Три штуки
до 70 3.5
до 80 Чотири штуки

Ліки дають тваринам одноразово, разом з ранковим прийомом їжі. Так як в складі препарату є ароматичні речовини (зі смаком і ароматом курятини), то проблем з поїданням таблеток, як правило, не виникає. Господарям же «диваків» можна порекомендувати таблетки подрібнювати, змішувати з водою і заливати в глотку вихованцям насильно, використовуючи для цієї мети шприц відповідного об’єму.

Якщо препарат використовується з профілактичною метою, то робити це можна щоквартально. Крім того, рекомендується подача ліки за 10 днів до кожної вакцинації. Відповідно, з лікувальною метою препарат дають при необхідності.

Якщо інтенсивність глистової інвазії була дуже сильною (за результатами мікроскопічного дослідження калу), то потрібна повторна обробка, проведена рівно через два тижні після першої.

Голодної витримки, а також призначення проносних препаратів не потрібно. Винятком є ​​все ті ж випадки особливо сильних глистових інвазій. При цьому все ж таки рекомендується давати легкі проносні препарати через п’ять-шість годин після подачі противоглистного кошти.

Якщо вихованець проживає в регіоні неблагополучному щодо випадків дирофіляріозу, профілактичну обробку в обов’язковому порядку проводять в весняно-літній період і ранньою осінню, коли ще спостерігається активність комах. Робиться це кожен місяць, одноразово.

Рекомендується визначати необхідність обробки за результатами мікроскопічного дослідження крові (за фактом виявлення в ній мікрофілярій). Підкреслимо, що на дорослих серцевих гельмінтів препарат згубного ефекту не чинить, а тому при клінічних формах дирофіляріозу його застосування не має сенсу.

Ссылка на основную публикацию