Епуліс у собак: причини виникнення на яснах, якщо фіброзний, лікування та видалення, електроексцизія

Епуліс у собак – специфічне новоутворення, локалізуються, як правило, в області альвеолярних відростків щелепи. Основні причини розвитку: неправильний прикус, патологічне розташування зубів, наявність зубного каменю, хронічні запальні процеси в ротовій порожнині, брудні палиці.

У більшості випадків освіту перешкоджає нормальному прийому їжі у собак і вимагає хірургічного підходу в лікуванні (операція проводиться скальпелем або за допомогою електроексцизії – електроножа). Епуліс слід диференціювати від поліпів, абсцесів і злоякісних утворень.

За своєю морфологічної природі пухлина, або епуліс, у собак представлена ​​сполучною тканиною, що розташовується на поверхні або в глибоких шарах ясна. Новоутворення щільне, з чіткими кордонами. У ряді випадків відзначається множинний характер ураження ротової порожнини. Поверхня пухлини без ерозій і виразок.

Як правило, розміри епулісом не перевищують 2-3 сантиметрів і не зачіпають тканини зубів і кісткові структури. Обширне ураження ясен призводить до порушення процесу прийому їжі і вимагає хірургічного видалення.

Причини розвитку недуги у собак:

  • неправильний прикус;
  • патологічне розташування зубів;
  • наявність зубного каменю.

Призводити до епулісом у чотириногих вихованців можуть також хронічні запальні процеси в ротовій порожнині. Важливу роль в етіології захворювання грає механічне пошкодження слизової оболонки при разгризанія собакою твердих предметів. Особливо небезпечні в цьому відношенні підібрані на вулиці брудні палиці.

Рекомендуємо прочитати про ознаки запалення ясен у собак. Зі статті ви дізнаєтеся про причини і симптоми запалення ясен у собак, лікуванні в домашніх умовах і у ветеринара, профілактичні заходи.

А тут докладніше про те, як у собаки болить зуб.

За спостереженням досвідчених заводчиків, недуга найчастіше вражає вихованців брахіцефаліческого порід, а також боксерів. Розростання сполучної тканини може вражати як дорослих особин, так і цуценят. Найбільш часто з проблемою звертаються власники собак, старше 6 років.

У ветеринарній практиці фахівці стикаються, як правило, з такими різновидами пухлиноподібних виростів на яснах, як фіброзний, фіброзно-кістковий, осифікуючий і гигантоклеточний епуліс.

Фіброзний епуліс у собак на яснах є найпоширенішим видом патології і характеризується тим, що в процес метаплазії залучена щільна сполучна тканина. Кісткові і остеоподобние структури становлять менше половини обсягу при цьому виді пухлини.

Різновидом фіброзного освіти можна вважати фіброзно-кістковий, при якому частка остеоїдними структур у формуванні пухлинного освіти збільшується. Даний тип відрізняється щільною консистенцією і поширюється, як правило, на 2-3 зуба.

У тому випадку, коли частка кісткових клітин, що утворюють пухлину на яснах, збільшується до 80-90%, фахівці говорять про розвиток у собаки оссифікуються епулісом. Серйозної небезпеки для здоров’я і життя вихованця даний різновид патології не представляє.

При розростанні тонких судин, які пронизують ясна, у собаки може розвиватися ангіоматозний епуліс. Освіта може бути гладким або горбистим, яскраво-червоного кольору. Нерідко виявляється кровоточивість і наявність на поверхні освіти ерозій і виразок. Локалізується, як правило, цей тип пухлини в області шийки зуба.

У зв’язку з тим, що новоутворення призводить до руйнування сполучної тканини і може пошкоджувати кісткові структури, дана різновид недуги відноситься до агресивних пухлин і вимагає не зволікати з хірургічним видаленням.

Під час гістологічного дослідження пухлини ветеринарні фахівці нерідко виявляють гігантські багатоядерні клітини, а також остеобласти. У такому випадку мова йде про формування гігантоклітинної епулісом.

Безсимптомний перебіг захворювання характерно, як правило, для фіброзного і гігантоклітинної освіти на ранніх стадіях їх формування. У міру розростання епулісом у собак і залучення в процес великої поверхні ясен розвиваються і клінічні ознаки:

  • Слинотеча. Симптом носить найчастіше постійний характер і не залежить від прийому їжі або води, температури в приміщенні.
  • Неприємний запах з пащі вихованця.
  • Утруднене розжовування і ковтання їжі. При великому ураженні ротової порожнини у тварини спостерігається дисфагія.
  • Зниження апетиту, втрата ваги, пригнічений стан.
  • Глибока поразка ясен призводить до кровоточивості.
  • Асиметрія і випинання ясна, деформація морди є ознакою того, що процес прийняв широкі масштаби.
  • При візуальному огляді виявляється горбиста маса уздовж ясна. Колір освіти може варіювати від рожево-червоного і бурого до вишневого. Нерідко спостерігається ціанотичний відтінок пухлини внаслідок розвитку гігантоклітинної форми недуги.

При постановці діагнозу ветеринарний фахівець проводить комплексне обстеження вихованця, яке включає в себе перш за все візуальний стоматологічний огляд. З метою визначення меж новоутворення, масштабів ураження ясен застосовується рентгенологічне обстеження. З його допомогою ветеринарний фахівець може вибрати тактику висічення епулісом у тварини в кожному конкретному випадку.

З метою проведення диференціальної діагностики хворому собаці може бути призначений такий сучасний метод обстеження, як комп’ютерна томографія. Спеціаліст ветеринарної медицини повинен вилучити подібні захворювання – абсцес, поліпи, мієлобласти, утворення злоякісної природи. Попередній діагноз підкріплюється цитологічним дослідженням. Для цього фахівець робить прокол і відправляє біологічний матеріал в лабораторію.

Гістологічна картина з’ясовується, як правило, при відборі проб після хірургічного видалення епулісом.

Лікування епулісом у собак можливо тільки за допомогою скальпеля. При виявленні патології власникові не слід відкладати візит до хірурга. Сучасні методи ветеринарної медицини дозволяють фахівцям швидко, ефективно і без наслідків позбавити тварину від страждань.

Найбільш поширеним методом лікування епулісом у собак у ветеринарній стоматології є видалення хірургічним шляхом. Маніпуляція проводиться під наркозом. Завданням хірурга є не тільки висічення самої пухлини, а й захоплення при цьому максимальної частини здорової тканини ясен, щоб уникнути рецидивів.

Якщо у тварини виявлено осифікуючий епуліс, то фахівець видаляє в цьому випадку не тільки зуб, але і частина щелепи, застосовуючи не тільки хірургічний скальпель, а й спеціальні інструменти – бор, фрезу, пилу.

Електроексцизія епулісом у собак – це видалення освіти за допомогою електроножа. Доступно поки тільки у великих містах і переважно приватних клініках. У порівнянні зі звичайним хірургічним скальпелем, Електроніж володіє більш щадним для оточуючих тканин дією і дозволяє максимально зберегти здорові тканини ясен.

Залежно від типу епулісом, його обсягу та масштабу ушкодження сполучної тканини вартість такої операції може коливатися від 12 до 18 тисяч гривень. На це впливає і категорія клініки, і кваліфікація хірурга.

Післяопераційний догляд зводиться до промивання септическими розчинами ротової порожнини, курсу антибактеріальних препаратів і делікатної дієті. Спеціаліст ветеринарної медицини, як правило, рекомендує перший тиждень після операції перевести вихованця на рідку їжу – м’ясні та рибні бульйони, в’язкі каші.

Навіть після хірургічного видалення можливий рецидив пухлини в тому випадку, коли видалені не всі уражені тканини. Як правило, до рецидивів мають схильність фіброзно-кістковий і осифікуючий епуліс. Ветеринарні фахівці вважають, що повторне розвиток пухлини спостерігається і в тому випадку, якщо не усунені провокуючі фактори.

Епуліс є поширеною патологією серед стоматологічних аномалій у собак. Причини розвитку недуги вивчені мало, проте вважається, що неправильний прикус і механічне пошкодження ясен в комплексі з хронічним запаленням провокує розвиток новоутворення.

Діагностика захворювання передбачає рентгенологічне обстеження, комп’ютерну томографію. Диференціальний діагноз проводять, як правило, на підставі гістологічного дослідження біологічного матеріалу. Лікування при епулісом у собак носить хірургічний характер.

Ссылка на основную публикацию