Дерматит у собак: ознаки, види та лікування в домашніх умовах

Домашній вихованець приносить масу приємних емоцій, але догляд за ним – досить клопітка справа. Існує ряд захворювань, що викликають дискомфорт у тварини і впливають на тривалість його життя. Однією з небезпечних і поширених патологій є дерматит у собак. До захворювання схильні такі породи, як бульдог, шарпей, дог, боксер, золотистий ретривер і далматинець. Набагато рідше діагноз встановлюють у чау-чау, лабрадорів, мопсів і німецьких вівчарок.

Дерматит є різновидом алергії. Механізм виникнення полягає в специфічній реакції імунної системи тваринного на потрапляння на шкіру або в організм чужорідних елементів. Запальні процеси зачіпають не тільки епідерміс, але і внутрішні шари шкіри.

Помітити, що здоров’я собаки не в порядку, можна з її поведінки і зовнішнім виглядом. Тварина стає неспокійним, неадекватно реагує на зовнішні подразники, наявності симптоми виснаження, різка втрата ваги. Причина патології визначає характер перебігу хвороби, особливості та тривалість лікування, а також ймовірність розвитку ускладнень.

До загальних ознак захворювання, що виявляється в більшості випадків, відносяться:

  • гіпермія (почервоніння) ураженої ділянки;
  • інтенсивне свербіння;
  • порушення росту вовни, локальне або повне облисіння;
  • безсоння;
  • виражена набряклість шкірного покриву;
  • порушення апетиту або повна його відсутність;
  • кровотеча з дрібних судин, як наслідок – утворення засохлих кірочок;
  • утворення ерозій на поверхні епідермісу і вторинних ран внаслідок розчісування зудить ділянки.

Захворювання можна пускати на самоплив, є ймовірність приєднання інфекції, що ускладнить загальну картину і може погіршити прогноз. При появі перших окремих симптомів необхідно звернутися до ветеринара.

Дерматит класифікується в залежності від фактора, що викликав його розвиток:

  • травматичний – виникає на місці забитих місць, травм, відкритих ран і расчесов зуд самим тваринам;
  • алергічний – його причинами можуть бути кліщі, неякісний корм, тополиний пух або пилок рослин;
  • контактний – розвивається після безпосереднього контакту тварини з алергеном;
  • атопічний – викликається сукупністю факторів, включаючи генетичну схильність;
  • блошиний – виникає після контакту тварини з паразитами.

Дерматит у собаки, симптоми якого дозволяють класифікувати захворювання, в більшості випадків успішно піддається лікуванню. Після закінчення терапії шкірні покриви повністю очищаються, самопочуття тваринного поліпшується, знижується ризик рецидиву.

Дерматит алергічного характеру вважається першоджерелом деяких різновидів захворювання. Його основні підвиди – контактний, атопічний і блошиний, відмінності полягають виключно в механізмі розвитку реакції імунної системи на подразник. У кожному з перерахованих випадків присутній певний алерген, хоча захворювання можуть викликати і інші фактори.

Основні місця локалізації – вуха і згини лап. Даний вид дерматиту дуже легко сплутати з симптомами з іншими різновидами. Фахівці вважають, що він також передається генетично.

Алергічний дерматит у собак може розвиватися повільно, в міру впливу алергену. Небезпека захворювання полягає в ризику розвитку набряку Квінке (в запущених випадках) після укусів отруйних змій, кліщів або інших комах. Швидка набряклість гортані або області морди тварини може привести до летального результату, тому до ветеринара звертаються негайно.

Блохи селяться на собаці і довгий час паразитують на ній. Вони і стають причиною розвитку такого неприємного захворювання, як блошиний дерматит. Комахи прокушують шкіру пса, і алергеном в цьому випадку стає їх слина. Основні місця локалізації комах мають підвищену вологість (крижі, пах, за вухами, під хвостом, живіт).

Саме захворювання і наявність бліх – це різні речі. Якщо собака не схильна до алергічних реакцій, в її вовни може ховатися безліч дорослих особин і їх личинок, але ніяких симптомів дерматиту не спостерігається.

Позбавлення від бліх не є гарантією, що комахи не атакують тварина знову. Яйця, личинки і лялечки можуть зберігатися на оточуючих побутових предметах, а через деякий час знову перекочувати на собаку. Після її лікування необхідно обов’язково провести дезінсекцію квартири.

Блошиний дерматит у собак – захворювання, яке може спіткати навіть чисте, доглянуте тварина, з протиблошині нашийником на шиї. В якості профілактики слід щодня оглядати шерсть тварини при хорошому освітленні. Помітивши перші сліди нових «поселенців», негайно вживають заходів позбавлення від них.

Коли тварина стає неспокійним, починає регулярно свербіти, у нього пропадає бажання рухатися і грати, варто уважно оглянути його шкірні покриви. Якщо навколо очей, губ, в паху і біля анального отвору спостерігаються почервоніння, облисіння і проглядається гіперпігментація (аж до чорного акантоз – потемніння ділянок епідермісу в складках, їх потовщення), це може свідчити про таке захворювання, як атопічний дерматит у собак.

У зоні ризику знаходяться тварини у віці від 6 місяців до 6 років. Серед провокуючих чинників виділяються:

  • спадковість;
  • харчові алергени білкового походження;
  • епітеліальні клітини (як інших тварин, так і людини);
  • мікроспори грибків;
  • пилок рослин в період цвітіння;
  • пилові кліщі (скупчуються в м’яких меблів, ковдрах і навіть в повітрі).

Вилікувати атопічний дерматит до кінця неможливо, іноді на боротьбу з симптомами йде все життя домашнього вихованця. Гостра форма хвороби лікується медикаментозно, а після цього необхідно вживати заходів профілактики.

Практично всі види дерматиту мають схожу симптоматику, по крайней мере, на початковому етапі розвитку. Постановка правильного діагнозу можлива тільки після всебічного аналізу стану собаки. В умовах ветеринарних клінік і центрів використовують такі методи обстеження:

  • аналіз сечі і крові;
  • визначення чутливості встановленого алергену до антибіотиків;
  • копрограмма;
  • бактеріальний посів;
  • лабораторні аналізи на наявність вторинної інфекції в організмі;
  • дослідження зіскрібка шкіри під мікроскопом.

Після того, як встановлено точний діагноз і тип збудника, що викликав специфічну реакцію організму, призначається комплексне лікування тварини. Терапія спочатку проводиться в умовах медустанови, після – в домашніх умовах.

У переважній більшості випадків призначається група антибіотиків. Їх дія спрямована на боротьбу з вторинною інфекцією, що приєдналася внаслідок розчісування сверблячих ділянок.

Грибкове ураження шкірних покривів лікується зовнішньо, за допомогою використання гелів і мазей. Серед поширених препаратів – Зооміколь, фунгин, Клотримазол. Шампунем Нізорал обробляють шерсть собаки для досягнення швидкого вираженого ефекту.

Внутрішній прийом препарату фурасемід дозволяє провести детоксикацію організму. З біологічної рідиною виводяться токсини, отруйні всі системи тварини. Цей же препарат використовується, коли ставиться діагноз демодекоз у собак (16).

Щоб повністю знищити паразитарний компонент на шкірі, використовують інсектицидно-акарицидні препарати. В якості допоміжних засобів призначають імуномодулятори, що дозволяють імунній системі ефективно боротися з інфекцією зсередини.

Обов’язкове застосування антигістамінних препаратів, що знімають сильний свербіж. Таблетки Феністилу, Тавегіл або Супрастин подрібнюються і додаються в їжу. Бажано, щоб собака пила багато і часто – це допоможе швидше вивести з крові шкідливі речовини. Також важливо дотримуватися дієти, виключаючи з щоденного раціону продукти, здатні викликати алергічну реакцію.

У більшості випадків ветеринар призначає опромінення уражених дерматитом ділянок шкіри ультрафіолетовими лампами. Цей тип опромінення сприяє швидкому загоєнню ран, регенерації пошкоджених тканин, вбиває бактеріальний компонент.

Лікувати тварину таким методом протипоказано при наявності точного діагнозу онкологія. Звертають увагу і на вік тварини, його індивідуальні особливості. Це безболісна і короткочасна процедура, що не викликає дискомфорту, тому і переноситься вона різними породами досить спокійно.

Дерматит у собак, лікування якого проводиться комплексно, пройде через кілька тижнів. Шкірні покриви очистяться, а шерсть поступово відросте. Важливо вчасно помітити перші симптоми і звернутися до професійного ветеринара, щоб хвороба не перейшла в хронічну форму. Лікувати домашніми засобами, травами і настоянками – це великий ризик, адже дерматит може розвиватися швидко і привести до необоротного погіршення здоров’я і навіть до летального результату.

Ссылка на основную публикацию