Чому кіт розчісує вуха до крові? чим лікувати

Звичка чесати вуха у котів не повинна викликати особливого занепокоєння у господаря, якщо тільки тварина не починає завдавати собі фізичні травми, роздираючи м’які тканини до крові, адже тоді стає очевидно, що мова йде про якусь серйозну проблему.

Отже, що робити, якщо кіт розчісує вуха до крові, адже подальше ігнорування даного явища призведе до потрапляння інфекції в рану і подальшої освіти гною в ній. Відповідаючи на питання про те, що робити, коли кішка розчісує вуха до крові, ветеринари рекомендують перш за все визначити причину такої дивної поведінки тварини, адже існує цілий ряд негативних факторів, які здатні провокувати подібну симптоматику. Справа в тому, що без усунення основного подразника боротьба з проявами в кращому випадку дасть тимчасовий ефект, а то і зовсім виявиться безрезультатною. І найбільш частою причиною, через яку кіт чеше за вухами до крові є така недуга, як отодектоз, спровокований життєдіяльністю конкретного паразита (в даному випадку мова йде про так званому ушном кліщі).

Отодектоз або вушна короста заподіює вихованцеві найсильніший дискомфорт, адже паразити мають властивість порушувати цілісність шкірних покривів, в результаті чого досить токсичні продукти їх життєдіяльності потрапляють не тільки в верхні шари епідермісу, а й в кров’яної струм, подразнюючи нервові закінчення. Нестерпний свербіж змушує тварина буквально роздирати уражені місця до крові і іноді можна помітити, як вихованець енергійно трусить головою, ніби намагаючись позбутися від НЕ проханих гостей. Однак головна небезпека даної патології полягає аж ніяк не в дискомфорті, а в найнебезпечніших наслідки відсутності її повноцінного лікування, адже в утворилися ранах може розвиватися бактеріальна інфекція, яка з часом поширюється і на внутрішні органи слухового апарату тварини.

І якщо інфекція перейде на барабанну перетинку, то домашній улюбленець може назавжди втратити слуху. Подальше ж ігнорування проблеми призводить до прориву гнійних мас в ток і, як наслідок, до сепсису (зараження крові) і летального результату.

А для того, щоб уникнути подібного розвитку ситуації, заражене тварина необхідно якнайшвидше опрацювати акарицидними препаратами, не забуваючи і про повторній обробці через певний часовий інтервал. Не варто виключати і таке запальне захворювання, як отит, адже мова йде про ще однією потенційною причини того, чому кіт розчесав вухо до крові. Що робити в таких випадках? Відповідь проста і полягає він у тому, що тварина необхідно в терміновому порядку доправити в найближчу ветеринарну клініку, де буде проведено його огляд і на основі результатів призначено найбільш оптимальне лікування. Примітно, що характерною ознакою отиту є не тільки свербіж, але і гострий больовий синдром, а згодом і характерні виділення з вуха (спочатку серозний ексудат, а потім і гнійний). В окремих випадках ці виділення мають різкий неприємний запах.

Крім того, отит у кішок може бути як одностороннім, так і двостороннім. Лікування даного захворювання передбачає в першу чергу антибактеріальну та протизапальну терапію. Крім того, тварині можуть бути призначені зміцнюють препарати і вітаміни, які допоможуть уникнути рецидиву в подальшому. Якщо ж пустити цей процес на самоплив, то все може закінчитися частковою глухотою чи навіть повною втратою слуху, з усіма наслідками, що випливають звідси наслідками. Якщо ж у вихованця немає запальних або інфекційних захворювань, але він продовжує роздирати вуха і голову в кров, то цілком можливо, що виною всьому є сторонній предмет, що випадково потрапив йому в вушне отвір. В даному випадку вирішити проблему можна тільки за допомогою ветеринара, який витягне предмет з вуха тварини спеціальним інструментом.

Якщо крім розчісування вух домашній улюбленець постійно трясе головою, то цілком можливо, що його турбують поліпи. Йдеться про доброякісних утвореннях в слуховому апараті, які неможливо розгледіти без спеціального обладнання.

На жаль, не виключені і пухлинні новоутворення і якщо поліпи в абсолютній більшості випадків зустрічаються у молодих кішок, то доброякісні та злоякісні пухлини мають властивість проявлятися у тварин похилого віку.

Ссылка на основную публикацию