Чому кішка може кульгати на передню лапу?

Незважаючи на свою природну пластичність, іноді кіт не може наступити на передню лапу. Причин тому існує безліч, але важливо навчиться визначати, коли проблема серйозна і варто звернутися до ветеринара, а коли цей симптом зникне протягом пари годин. Для улюбленця такий дефект пересування суттєво погіршує якість життя, а іноді і несе чималу загрозу. Щоб якомога швидше вирішити цю проблему, потрібно точно визначити її корінь.

Першопричинами того, що кіт не наступає на передню лапу, найчастіше стають різні механічні пошкодження або забиті місця. Однак, більшість господарів не підозрює про приховані захворюваннях, які привели до таких неприємних наслідків як кульгавість. Поставити точний діагноз під силу тільки дипломованого ветеринара, іноді із застосуванням рентгена та інших видом досліджень. Причиною недолугості улюбленця може стати:

  1. остеомієліт;
  2. остеохондроз;
  3. ліктьова дисплазія;
  4. інфекційні захворювання;
  5. артроз або артрит;
  6. переломи;
  7. тріщини кістки;
  8. надрив сполучних тканин, розтягнення;
  9. удари або занози.

Всі без винятку прояви мають певну ступінь серйозності та вимагають втручання людини. У деяких випадках тварина навіть потребує хірургічних втручаннях або протезуванні. Якщо говорити про вікову класифікації, то деякі недуги притаманні тільки улюбленцям в певному періоді життя. Так, наприклад, остеомієліт або ліктьова дисплазія проявляється і кішок у віці до 3-х років, а артроз або артрит часто властивий старим особинам. До того ж, породисті тварини більш схильні до аналогічних недугам, в той час як спосіб життя дворових і безпородних улюбленців зробив їх більш стійкими до цих же хвороб. Втім, найчастіші причини кульгавості, такі як переломи, забої, тріщини і інфекції притаманні абсолютно всім людям, які ведуть активний спосіб життя. Ризик збільшується, якщо улюбленець має вільні прогулянки без нагляду.

Визначити ступінь небезпеки, якщо кішка кульгає на передню лапу, можна поспостерігавши пару годин за своїм пухнастим другом. За великим рахунком зрозуміти, що у тварини порушені функції пересування не складно, але для однозначної відповіді можна проаналізувати поведінку улюбленця. Є привід для занепокоєння якщо:

  • кіт не здатний бігти і швидко йти, він повільний;
  • кіт відмовляється робити звичні рухи, такі як стрибок на вікно або підйом по сходах;
  • кіт відмовляється спиратися на пошкоджену лапу;
  • кіт часто вилизує лапу (говорить про больові відчуття, які інстинктивно прийняті тваринам за рану;
  • пригнічений настрій;
  • кіт агресивно реагує навіть на легкі торкання.

Якщо така поведінка спостерігається протягом доби – варто негайно показати улюбленця ветеринарного лікаря. Він визначить корінь проблеми і призначить кваліфіковане лікування. Для постановки точного діагнозу лікар попросить відповісти вас на ряд питанням, які будуть враховані при визначенні недуги:

  1. вік і порода кота;
  2. як давно тварина має проблеми з пересуванням;
  3. чи мали місце падіння або пошкодження кінцівок;
  4. які ще зміни були помічені в поведінці кішки;
  5. чи були раніше подібні прояви.

Але все таки повну клінічну картину можна побачити, якщо провести ряд додаткових досліджень: аналіз крові, рентген, дослідження пункції або суглобової рідини, біопсія, МРТ, КТ, ультразвук, мієлографія, артроскопія.

Складність лікування визначається причиною, яка до цього призвела. Іноді достатньо лише хорошого харчування і обмеження в русі, а іноді серйозного лікарського втручання. У деяких випадках господарям рекомендується навіть залишити улюбленця на деякий час на стаціонарі. Якщо кіт кульгає на передню лапу, то причин цьому, як і рецептів для одужання, існує цілий ряд. Коректну відповідь може дати тільки досвідчений ветеринар. Один і той же продукт харчування може завдати як шкода, так і користь домашнього улюбленця. При переломі кістки призначається харчування, багате на кальцій, наприклад молочні продукти, яйця. Якщо ж улюбленець страждає на артроз, то як раз таки для нього важливе дотримання дієти без кальцію. Єдине, що може підходити для всіх це знеболюючі, які на час полегшують життя тварини. Найбільш ходовими є:

  • пластир Фентаніл;
  • Кетонал;
  • папаверин;
  • анальгін

Пам’ятайте Применение даних препаратів має відбуватися тільки під контролем практикуючого лікаря-ветеринара, адже передозування ними загрожує серйозними наслідками.

Велике значення має також профілактика вікових захворювань суглобів. Неправильний догляд, неякісне харчування (в тому числі і брак корисних вітамінів і мікроелементів), малорухливий спосіб життя – це все має стрімкий розвиток недуг.

Ссылка на основную публикацию