М’який і пухнастий на вигляд кошеня не обов’язково має спокійний характер. Іноді тварина несподівано для господарів проявляє агресію – не хоче ласки, кусається, випускає кігті і гарчить, якщо потрапляє на руки до людини. Така поведінка може мати різні причини, в яких варто розібратися, перш ніж лаяти і карати вихованця за конфліктний характер.
Агресія у кішки – норма чи патологія?
Кішки асоціюються з м’якістю, спокоєм і затишком в будинку. Спостереження за повсякденним життям тваринного, турбота про нього допомагають зняти стрес, дарують задоволення. При цьому не варто забувати про те, що кішка – хижак, адже її предки вели набагато більш активний спосіб життя, змушені були самі добувати їжу полюванням і мали справу з грізними противниками.
Тварини з породи котячих в тій чи іншій мірі наділені мисливським інстинктом, який буває досить сильний. У зв’язку з цим адекватна обставинам агресія – норма для тварини. При цьому межі агресивного або просто недружнього поведінки кішки встановити досить непросто, адже вони залежать від багатьох факторів. Наприклад, породи тварини.
Кішки яких порід більше інших схильні до нападів агресії?
Мисливський інстинкт притаманний усім видам котячих, але деякі види мають їм більшою мірою. Найчастіше агресивний кіт – представник однієї з наступних порід:
- Сіамський кіт. Реакція кішки на біль або дискомфорт, винуватець яких – людина, може бути агресивною. Представник сіамської породи ще й злопам’ятний, він дасть відсіч, запам’ятає кривдника і при можливості помститься. Іноді тварина мстить не тільки «ворогу», а й людям – свідкам інциденту. У зв’язку з цим ветеринари рекомендують господарям вийти з приміщення, якщо їх вихованець піддається будь-яким процедурам.
- Очеретяний кіт. Чистопородних тварин рідко тримають як домашніх вихованців, при цьому є безліч різновидів метисів – стоун кугуар, Чаус, джангл керл, абиссинские кішки. Схильністю до агресії вони завдячують своєму предку – відмінному мисливцеві.
- Британці і перси. Перші мають незнищенним волелюбністю, що позначається на їх поведінці. При найменшому обмеженні свободи британець намагається домогтися свого. У персів спусковий гачок агресії – страх, тому при вихованні пухнастого кошеня суворі покарання не застосовують, щоб тварина не боялося людини.
Чому поведінка тварини стає агресивним?
Не завжди джерело агресії вихованця криється в його предків. Є й інші причини недружнього поведінки домашнього улюбленця. Має значення стать тварини, його вік, характер взаємин з власником, конкретні обставини. Кот може відчувати біль або дискомфорт у зв’язку із захворюванням або травмою, проявляти ворожість, охороняючи територію або захищаючи потомство. Перш ніж вирішувати, що з цим робити, важливо оцінити впливають фактори і з’ясувати причину агресії.
Причини агресивної поведінки у кошеняти
Крихітний грудочку вовни з блакитними оченятами може спантеличити господаря своїм невиправдано агресивною поведінкою. Іноді причина криється в занадто ранньому відібрання дитини від матері, тому не варто брати в будинок котика віком до 2 місяців.
Імітація полювання доставляє кошенятам масу задоволення, адже агресивна гра допомагає їм відчути свою силу, проявити вроджені здібності. Саме в період становлення і зростання тварина проходить етапи дорослішання і поступово усвідомлює своє місце в людському світі.
Виховання кошеняти відбувається в природних умовах – малюки грають один з одним, намагаються вкусити родича, щоб отримати у відповідь не менш болючий укус. Це допомагає їм оцінити свої сили, навчитися володіти тілом і не допускати прояви агресії. Якщо ж кошеня потрапив в будинок раніше, ніж його вміння сформувалися повністю, – відповідальність за виховання вихованця покладається на власника. Важливо показувати малюкові, що кусатися неприпустимо, адже за цим послідує покарання.
Чому кіт став злим, нападає і кусається?
Буває, що домашній улюбленець без видимого приводу перетворюється в розлючене і непередбачуване тварина. Чому вихованець став раптово вистрибувати з темного кута, кидатися людині в ноги і шипіти при будь-якій спробі контакту? Така поведінка дорослої тварини може бути зумовлене різними причинами:
- Гормональні сплески. Якщо кота вчасно не кастрували, то після року у вихованця можуть відзначатися зміни в поведінці. У деяких випадках він стає занадто активним, мітить територію, голосно кричить, намагається втекти. Іноді гормони сприяють проявам агресії – кіт притискає вуха, шипить і демонструє вороже ставлення до людини. Подібний стан виникає періодично, в решту часу тварина поводиться спокійно.
- Хвороба або травма. Тварина, яка відчуває біль, може дуже агресивно реагувати на дотики. Варто уважно придивитися до кота – чи немає у нього видимих пошкоджень, як він пересувається, що не припадає чи на одну лапу? Багато що розкажуть очі і вуха вихованця – вони повинні бути чистими, без ознак нагноєння або бруду.
- Суперництво або територіальний конфлікт. Якщо в будинку є інший представник сімейства котячих або інша тварина, це може викликати у вихованця тривогу, бажання захистити свою територію. Така поведінка буває наслідком появи і інших «суперників», наприклад народження малюка, приїзду гостей або родичів, які залишаються в будинку на тривалий період.
- Страх. Буває так, що відносини людини з твариною розпалюються поступово, і незабаром цілком миролюбна кішка стає мстивою і агресивною. Так відбувається при неправильному вихованні вихованця, яке призводить до того, що кіт не бажає дотримуватися правил будинку. Наприклад, господар, заставши кота за непристойною заняттям (дегустацією хазяйського вечері прямо з тарілки або ін.), Жорстко карає вихованця. Тварина може затаїти образу і свідомо нашкодити – використовувати взуття в якості туалету або зіпсувати кігтями улюблене хазяйське крісло. Це протиборство може тривати роками, поступово набираючи обертів. Страх покарання стає причиною агресії, яка проявляється несподівано.
Через що злиться і нападає кішка?
У кішок, як і котів, агресія може бути пов’язана з гормонами. В період тічки у вихованки може порушитися сон і апетит. Іноді самки під час тічки голосно нявкають з завиваннями, заважаючи спати домочадцям. Окрики і шльопанці приведуть до того, що тварина буде придушувати інстинкт, а це загрожує нападами невдоволення і агресії.
Вагітні кішки іноді змінюють звички, відмовляючись від ласки. Це пов’язано з тим, що тварина інстинктивно прагне захистити потомство, побоюючись за його життя.
Багато хто відзначає, що після пологів кішка стала агресивною, не підпускає до кошенят господаря і дорослих котів. Це нормальна поведінка, варто трохи почекати, дати час тварині освоїтися в новому статусі.
Інші причини агресії у вихованця
Агресивна поведінка кота може мати й інші причини. Наприклад, вихованець може нападати, кусатися і шипіти під час гри. Ігрова агресія властива молодим тваринам, які непомітно для себе переступають межу, що відокремлює гру від істинної бійки. Бувають випадки, коли тварина значно відрізняється за характером від миролюбних родичів своєї ж породи. Злий і мстивий характер може виявитися вродженою якістю, обумовленою нетиповою комбінації генів.
